Анна Лачина — об авторе

Предложить изменения

Анна Лачина мані дуже подобається як автор підліткових романів, завжди всі герої гарно прописані, все має логічне завершення. Тому коли взяла в руки книжку "Дзвінки до друга" також сподівалась на щось цікаве та захоплююче. Але вийшло все зовсім навпаки.  Нічого не зрозуміло, немає чіткої сюжетної лінії, є намагання додати трохи "французької комедії" коли герої не можуть розібратися між собою завдяки схожості. Але все це лише погіршує весь смак книжки. 

Також в даному випадку у автора вийшов прямо гротесний опис двух рідних сестер, одна з котрих людина з обмеженими фізичними можливостями - не правоздатна, а інша настільки закомплексована і невпевнена в собі що іноді викликала в мене навіть відторгнення своєю поведінкою і діями.  Таке ж ставлення і до батьків дівчат, мені незрозуміло, як…

Забагато екшну, то з'являються якісь хлопці дуже багато, то якийсь несподівані повороти, напади, лікарні, весілля.Все надто перенасичено, але фіналі не відбувається нічого,що  розкриє подальшу долю героїв як складеться їх життя і взагалі хто правий хто винуватий. Сюжет полягає в тому, що хлопці бігають від одної сестри до іншої. Вони то сваряться, то ще щось і немає чіткого визначення: хто кого кохає ,хто з ким свариться і все таке інше. Фінал взагалі не зрозумілий для мене, бо останній сторінок 10 я намагалася вибудувати  свій варіант хто з ким буде і взагалі як буде далі, але книга обривається і все ми не можемо нічого сказати, що було далі з героями хто з ким залишився.Це любовний роман,але в ньому немає чіткого визначення пари, кохання. Це якась біганина на від одної дівчини до…