Уявлення, яке складається в інших про наші справи та вчинки, так само мало схоже на наше власне уявлення про них, як малюнок на якийсь невдалий відбиток, де замість чорного штриха ми бачимо порожній простір, замість білої смуги - якісь закарлюки. А трапляється і так:щось на відбитку не вийшло, і ми якусь неіснуючу рису приписуємо собі через нашу самозакоханість, тоді як те,що видається нашим наддатком, є нашою властивістю, але такою питомою, що ми її не помічяємо. Отож, цей особливий відбиток, який ми вважаємо за геть-то несхожий, іноді вирізняється правдивістю рентгенівського знімка - правдивістю, звісно, не дуже для нас приємною, зате глибокою і корисною.