Тут хатки білі, як і в нас; а на півночі хатки - чорні. І там добрі душі є, і немало їх, з братнім серцем, так бачиш, на дно його десь зло собі поклали: як зміїний камінь. Поки все гаразд, вони таки добрі, наче родичі, а прийдеться до чого, тоді вилазить з-під каменя жало!