5 Еротика страждань

"Майже ніколи не навпаки" М. Матіос. Сумна книга...Чи є хоч один по-справжньому щасливий герой в цій родинній історії? Чи може ця історія надихнути або окрилити? Чи змушує вона любити людей і пишатися українцями чи тими, хто за румунами жив на цій землі? Я не впевнена, що на ці питання можна відповісти ствердно. Принаймні, авторка, на мій погляд, не має такого наміру, щоб читач відповів "так".
Натомість ми стаємо свідками трагічних подій і стосунків між членами кількох родин маленького селища і мимоволі вмикаємося у перипетії їхніх непростих стосунків, в яких панівною рушійною силою стає жага до збагачення (заповіт, розподіл майна, підроблені папери, шлюб заради маєтка і т.ін) або заборонене кохання. Ми бачимо пригноблену але палку жіночу натуру, яка розкривається у своєму шаленому лібідо тільки за якихось виключних обставин, типу зради або згвалтування. І жодне таке стражденне і палке кохання не закінчується щасливо, наче всім пороблено.
Твір написаний приголомшливо красивою, метафоричною мовою. Він філігранно побудований композиційно. Він викликає захоплення тим стражданням, і жаль, і співчуття, і катарсис.
Але це вже було... Поетизація страждання... Вся українська класична література просякнута тим стражданням. Тут навіть еротизм якійсь стражденний. І ці людські провалля, жадібність, жорсткокість, сліпа помста. І тільки одиниці героїв, які викликають виключно співчуття, зберігають в собі людськість. "Невже у нас так все погано?" - думаєш, читаючи, і сумуєш... Невже батько не здатний повірити улюбленій дочці, що вона чиста, і нещадно б'є її, підкорюючись суспільному осуду, невже брат або хресний батько може забити майже до смерті юного закоханого хлопця, тільки за те, що він не впорався із забороненим коханням? Невже люди і справді такі низькі й жорстокі? А може М. Матіос надто захопилась тим стражданням і нагнітає його, щоб навмисно приголомшити читача, утримати його увагу, адже люди більше люблять негатив?
Ловлю себе на думці, що мені не хочеться читати про безкінечні страждання, нехай навіть це досконало написано.