У фантастичній літературі існує таке поняття, як “фантастична ідея”, власне, те, що відрізняє жанр від суто реалістичного. Це — якась неймовірна наукова концепція або відкриття, довкола якого обертаються події. Найчастіше експлуатуються теми космосу, позаземних цивілізацій, зброї, що загрожує існуванню людства, тощо. Тобто ідея пов’язана з матеріальним світом.
В романі Віктора Савченка “З того світу - інкогніто” також є винахід. Але це винахід іншого плану. Герої проникають не в якусь зоряну туманність, а в потойбічний світ, у вимір, де все, що було, є і буде, вже є.
Важко сказати чого більше у творі: фантастичної вигадки, містичних моментів, від яких крижаніє кров, чи справді наукової ідеї розвтілення і знову втілення людської сутності у власну або чужу плоть. Часом здається, що це твір однаково художній і езотеричний. Автор оперує такими аргументами на користь існування потойбічного світу, які важко спростувати навіть засобами сучасної науки.
І все ж, попри карколомність сюжету, попри оригінальність ідеї (в українській літературі цієї теми мало хто торкався), справжньою метою автора було показати одвічну боротьбу людини й нелюдини в людській подобі.
У фантастичній літературі існує таке поняття, як “фантастична ідея”, власне, те, що відрізняє жанр від суто реалістичного. Це — якась неймовірна наукова концепція або відкриття,…
