Сучасна українська проза — 45 книг

Що це? Що це за книжка? Це детектив? Так, тут є: жага вбивства, намагання вбивства, плани вбивства і, власне, саме вбивство. Але це НЕ детектив. Це молодіжна проза для неформалів? Так, тут є: секс, наркотики, музика, панк, андеграунд — все, що потрібно молодому неформалу. Але це НЕ молодіжна проза для неформалів. Це роман про конфлікт поколінь? Так, тут є: непорозуміння між дорослими і підлітками, небажання жити так, як живуть батьки. Але це НЕ роман про конфлікт поколінь. Що ж це таке? Ми могли б вам розказати, але краще дізнайтесь самі. Любко Дереш, «Поклоніння ящірці» — це ТЕ, що потрібно читати...

Що це? Що це за книжка? Це детектив? Так, тут є: жага вбивства, намагання вбивства, плани вбивства і, власне, саме вбивство. Але це НЕ детектив. Це молодіжна проза для неформалів?…

Ірена Карпа (справжнє ім’я невідоме). 23 роки, проживе ще невідомо скільки через свій не вельми певний спосіб життя. «Дупа і уродка… прибацана тьолка…» — люблять цитувати журналісти анотацію до першої Ірениної книги «Знес Паленого». Насправді все ще гірше: Ірена добра, розумна, виважена, гарна… Ірена НЕ подорожує автостопом, НЕ фотографує заборонених яків в Гімалаях на Індо-Китайському кордоні, НЕ пише блюзнірських текстів для альбомів типу «Курва Кам Бек!» гурту типу «ФАКТИЧНО САМІ», НЕ міняє життєвих поглядів і місць проживання, НЕ пише дисертацій з літератури, НЕ вживає жодних наркотиків, НЕ малює автопортретів, де зображений самий лише голий торс, Не поводиться нечемно, Не заключає мільйонних контрактів. Ірена просто НЕ каже правди.

Ірена Карпа (справжнє ім’я невідоме). 23 роки, проживе ще невідомо скільки через свій не вельми певний спосіб життя. «Дупа і уродка… прибацана тьолка…» — люблять цитувати…

"Щоденник" Тараса Прохаська - вдумливі й по-дослідницькі скурпульозні рефлексії з приводу найнепомітніших, прихованих для непосвяченого погляду проявів буття.

Згори вниз» — це реанімація сюрреалізму в українській літературі. У книзі є сюжет, розділові знаки і навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча, захоплення чужих помешкань і чужих таємниць, гірські ландшафти, зворушлива і неправдива історія любові, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять. Словом, все те, що притаманне будь-якій нормальній жіночій психіці. Рекомендовано Міністерством охорони здоров’я — для тих, хто не має чого боятися.

Згори вниз» — це реанімація сюрреалізму в українській літературі. У книзі є сюжет, розділові знаки і навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча,…

Ну от, дочекалися й ми першого в історії української літератури колоніального роману. НІ, ірена Карпа — не Ловренс Аравійський, неДжозеф Конрад і не Редьярд Кіплінґ. У неї інше призначення й інше доручення. У неї навіть стать інша. Не думайте, що вона просто жінка. Це андрогінний монстр, який не знає, яку дурницю йому витворити кожної наступної миті. Це надмісткий твердий диск із безмежною пам'яттю, здатною перетравити і засвоїти всі ці азійські чунга-чанґи, шіви, брабхупади і пропани з бутанами. Це королева неполіткоректності і безсоромності, яка топче традиційну українську цнотливість, із загальноєвропейською за компанію, босими ніжками невиліковної Лолітки. Це вразлива і надчутлива дівчинка, яка хотіла вдочерити носоріжку. Це дівчинка, яка курить і не затягується. Це дівчинка, якій, у принципі, і не треба курити, її і без того пре. Це перша українська письменниця, котра потрапила у саме серце Азії і розповіла нам про незвіданий світ нашою літературною мовою з вкрапленнями всіх можливих іноземних мов, мови жестів, мови рухів, мови матів, мови крові, мови любові. Не знаю я, від чого тут плакати Фройду. А от Шевченко з Франком точно б заплакали. Кривавими слізьми щастя і звільнення. Ну, був Кобзар, був Каменяр, була Дочка Прометея, був Буковинський Менестрель (чи як його там називали), була Третя і Четверта Лесі, а тепер маємо Божевільно-Безжально-Вразливу Дівчинку Без Даху. Нам так її бракувало. А тепер ми маємо її. Точніше, вона має нас — від світання до смеркання, має з усією своєю карпатською ніжністю, має нас в Індонезії і Тайланді, в Сінгапурі і Куала-Лумпурі, має нас у Києві й Аґрі, має нас у Катманду і в Тхімпху. Тьху! Одне слово: «Ґод сейвз зе Квін Марла форева енд ева!»

Андрій Бондар

Ну от, дочекалися й ми першого в історії української літератури колоніального роману. НІ, ірена Карпа — не Ловренс Аравійський, неДжозеф Конрад і не Редьярд Кіплінґ. У неї інше…

...Наостанцi авторка складає сердечну дяку друзям, котрi стояли бiля витокiв цiєї книжки i, кожне на свiй спосiб, прислужилися до її появи на свiт: Лiндi Рейдер i Лiсi Сапiнкопф — за iдею, Михайловi Найдану i Ростиславу Бойковичу — за дiяльну помiч у її втiленнi, Аскольдовi Мельничуку — за моральну i професiйну пiдтримку, без якої теж нiчого б не вийшло або, в крайньому разi, вийшло б щось зовсiм iнше.

Ну от i все, любий мiй читачу. За вiкном у мене то сонцем, то зливою мерехтить над печерськими горбами липнева гроза, на сусiдському балконi натхненно голосить ошалiлий пiвень, пiд балконом притулилася парочка — i не помiчає, що дощ ущух, дзвонить телефон, i я, з нiжнiстю i жалем, ставлю крапку в усiй цiй iсторiї: як звичайно закiнчували свої послання древнi, я сказала — i спасла свою душу.

Оксана Забужко Київ, 31 липня 1995 року

...Наостанцi авторка складає сердечну дяку друзям, котрi стояли бiля витокiв цiєї книжки i, кожне на свiй спосiб, прислужилися до її появи на свiт: Лiндi Рейдер i Лiсi Сапiнкопф —…

"Андріївський узвіз" - це "роман-подорож". На початку твору його головний герой, потрапивши на свято міста, піднімається Андріївським узвозом. Там він опиняється в критичній ситуації, непритомніє і ніби подорожує в бік дитинства. Він робить п’ять зупинок у ключових моментах свого життя, де ще раз переживає кохання й хворобу, стає свідком суспільних змін, просувається по службі, робить ті самі помилки й перші дитячі кроки у пізнанні світу. Цього разу він бачить та розуміє все, але нічого не може змінити. А ще він дізнається, що в його житті була таємниця, про яку він, виявляється, знав, починаючи із п’яти років. Ця таємниця ніколи не залишала його, особливо в ситуаціях небезпеки та скрути. Події цієї подорожі охоплюють 1948 - 2002 роки й відбуваються на тлі Андріївського узвозу - вулиці, яка з’єднує низ міста з верхом, дитинство героя - зі зрілістю, скороминуще - із вічним. Роман "Андріївський узвіз" розрахований не лише на шанувальників рідного слова, але й на всіх, хто звик читати.

"Андріївський узвіз" - це "роман-подорож". На початку твору його головний герой, потрапивши на свято міста, піднімається Андріївським узвозом. Там він опиняється в критичній…

Любко Дереш – уникальное культурное явление для целого поколения украинских писателей. Литература Дереша пользуется бешеной популярностью в Европе. Романы Дереша «Архе» и «Культ» уже вышли в одном из крупнейших польских издательств «Prоszynski i S-ka». На данный момент готовится выход переводов Дереша в Германии, Италии, Испании, Голландии, Бельгии, Финляндии и Сербии. В Украине выходили романы Дереша «Культ», «Поклоніння ящірці» и «Архе».«Намір!» — очередное забойное чтиво как для «мальчишек и девчонок», так и для их родителей.
Итак, Петрык Пьяточкин, мультяшный мальчик из 6 «А» класса общеобразовательной школы в Медных Буках, скучает на каникулах от безделья, дни напролет проводит в лесу и горах и вообще особенно не парится по поводу будущего житья-бытья. Более того, как и все не обремененные чувством долга и ответственности персоны, мысленно ведет натурфилософские диалоги с потусторонними силами — почти как легендарный Веничка Ерофеев из «Москвы — Петушков», разглагольствующий поутру с ангелами о возможности «холодного красненького».
Так бы и жил дальше наш герой в липком времени и безрадостном сельском пространстве, если бы однажды он не был отмечен свыше даром феноменальной памяти. Результат — шпарит теперь по памяти целые страницы из учебников, уроков не учит, книжек не читает. А зачем? Вернее, зачем пацану память, — то и дело спрашивает себя малолетний гений умственного дзюдо. А вот зачем, оказывается…

Любко Дереш – уникальное культурное явление для целого поколения украинских писателей. Литература Дереша пользуется бешеной популярностью в Европе. Романы Дереша «Архе» и «Культ»…

Найвідоміший і найпопулярніший роман Марії Матіос «Солодка Даруся» справедливо назвали «трагедією, адекватною історії ХХ сторіччя», а саму Дарусю – «образом майже біблійним».
Саме сімейна сага, чим насправді є «Солодка Даруся», витворює правдивий дух минулої епохи, «родимі знаки» якої дотепер заважають частині сучасного суспільства сприймати українську історію без купюр, цензури і дратівливості. Але катарсистами такого звучання, які пропонує Марія Матіос у цьому романі, вимірюється сутність людських поривань, страждань, справжньої любові, а також людської природи загалом.
Намагання письменниці «поправити всесвітню несправедливість любов’ю» (за Лесею Українкою) чи «здолати людство шляхетністю душі» (за Ніцше) створюють галерею художніх образів і символів, що дуже точно вписуються в споконвічні цінності людського духу, уявлень про мораль та про порядність.

Найвідоміший і найпопулярніший роман Марії Матіос «Солодка Даруся» справедливо назвали «трагедією, адекватною історії ХХ сторіччя», а саму Дарусю – «образом майже біблійним».…

"Реквієм для листопаду"- це книга, яку зовсім необов"язково читати спочатку. Це розлога медитація, в якій переплітаються декілька історій. Одна з них - це історія Дарини, її болю, пам'яті, спроби відшукати своє місці у світі.

"Реквієм для листопаду"- це книга, яку зовсім необов"язково читати спочатку. Це розлога медитація, в якій переплітаються декілька історій. Одна з них - це історія Дарини, її болю,…

На презентации новой книги Тани Малярчук был озвучен следующий удивительный факт: оказывается, об этом юном даровании украинская пресса не пишет плохо. Это могло бы создать впечатление, что о Малярчук никто плохо и не думает – все носят эту милую девушку на руках и обожают ее завораживающе-мутную прозу. На самом деле это, конечно, не так – есть люди, и я кое-кого из них знаю, которые считают Малярчук попсовой, вторичной и вообще неудачным клоном Тараса Прохасько, вдвойне ущербным тем, что получился женщиной.

На презентации новой книги Тани Малярчук был озвучен следующий удивительный факт: оказывается, об этом юном даровании украинская пресса не пишет плохо. Это могло бы создать…

Банди Тернополя в останні роки радянської імперії — основна тема роману «Пацики» (2005). Жива жаргонна мова, добре знання петеушного матеріалу та ретельний аналіз «важких» підлітків витворюють художнє, ретроспективно точне свідчення часу, що минув 15 років тому. Присутня ненормативна лексика

Банди Тернополя в останні роки радянської імперії — основна тема роману «Пацики» (2005). Жива жаргонна мова, добре знання петеушного матеріалу та ретельний аналіз «важких»…

Відверта історія розкутого життя молодої кінорежисерки Тріші Торнберг, яка знімає провокативне кіно. У вільний час Тріша розважається в колі друзів, і розваги їхні з погляду пересічного громадянина досить нестандартні, навіть скандальні, її черговий фільм забороняє цензура, однак відбуваються підпільні покази, і картина Тріші здобуває премію престижного Венеційського кінофестивалю. Під час вручення кінопремії на неї чинить замах маніяк. Із жахом Тріша розуміє, що це — один з її колишніх коханців…

Відверта історія розкутого життя молодої кінорежисерки Тріші Торнберг, яка знімає провокативне кіно. У вільний час Тріша розважається в колі друзів, і розваги їхні з погляду…

У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше – палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить... Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чим завершаться поневіряння нової Лоліти? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі? Всевишній знає правду і не покине невинну душу на поталу юрбі.

У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше – палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але…

Яке то щастя — зустріти свою половинку і покохати! Коли душа сягає неба, коли розумієш: ось твоя доля…
Першій красуні на селі Марусі-румунці до пари став Льошка — розумний, красивий, успішний, — то й жити б їм як королям. І яке їй діло до сусіда, хирлявого рудого Стьопки-німця в поламаних окулярах? От тільки чомусь щоночі йде він до бузкового куща біля Марусиної хати, і щоночі вона відчинає вікно…
Дочка українського олігарха Олексія Ординського Руслана, 17-річна розумниця і красуня, яка ось вже 10 років не бачила батьківщину, тому що мешкала з батьками у Англії. Та раптом у неї спалахнули патріотичні почуття. Вона сказала, що хоче повернутися на рідну землю, щоб зробити для неї щось корисне. Їй було важко пояснити батькам, чому вона на це зважилася, але все ж таки вона досягає свого, і батьки відправляють її до Києва з чотирма охоронцями і грошима на покупку рідної землі. Їй пропонується земля, яка перетворилася на котеджне селище «нових українців». Але Руслана хоче землі, «оспіваної легендами»…

Яке то щастя — зустріти свою половинку і покохати! Коли душа сягає неба, коли розумієш: ось твоя доля…
Першій красуні на селі Марусі-румунці до пари став Льошка — розумний,…

Чи можна досягти успіху, не зрадивши себе?
Люба впевнена, що так. Вона вчиться, працює в заможній родині і навіть змогла приборкати нахабну господиню.
Але несподівано перед дівчиною постає вибір — залишатися гордою і самотньою чи бути поруч з коханим хлопцем, мати якого — та сама жінка, в якої вона працювала...

Чи можна досягти успіху, не зрадивши себе?
Люба впевнена, що так. Вона вчиться, працює в заможній родині і навіть змогла приборкати нахабну господиню.
Але несподівано перед…

ОБЕРЕЖНО! Даний текст самоусвідомлюється. Архетипові формати:

- звичайний режим уваги;

- стан зміненої свідомості тексту;

- розширене сприйняття текстом читача;

- СТАН ГОТОВНОСТІ;

- розчинення смислів.

Надмірна концентрація уваги на Об'єктах може призвести до короткотривалих емоційних коливань. Не розглядати за кермом.

ОБЕРЕЖНО! Даний текст самоусвідомлюється. Архетипові формати:

- звичайний режим уваги;

- стан зміненої свідомості тексту;

- розширене сприйняття текстом читача;

- СТАН…

Влітку на далекій полонині в Карпатах відбувається молодіжний з'їзд неформалів Шипіт. Сюди приїжджає Гер, у якого є домовленість із невідомими людьми: вони мають приїхати, аби організувати фестиваль у фестивалі – фест самогубців. Упродовж двох днів збираються шестеро майбутніх мерців: юна мазохістка, екстрасенс-невдаха, двійко дівчат із фобією переслідування, розчарований молодий програміст і Гер – панк та алхімік з глибокою душевною травмою. Незрозумілі, несподівані події, неформальні герої, танці навколо вогнища, сеанси «шаманотерапії» не залишають часу на роздуми, вони обрушуються на всіх без винятку «самогубців», призводячи до трагічного фіналу.

Влітку на далекій полонині в Карпатах відбувається молодіжний з'їзд неформалів Шипіт. Сюди приїжджає Гер, у якого є домовленість із невідомими людьми: вони мають приїхати, аби…

БЖД – це „безпека життєдіяльності”, нехитра наука про те, як за будь-якої скрутної ситуації вийти сухим із води. І коли у фіналі роману його головний герой, переживши чимало веселих та сумних пригод, раннім ранком стоїть на березі моря, безконечного, прекрасного, грізного, то читач розуміє, що насправді БЖД – це щось куди складніше. Герої роману хочуть не „виживати”, а жити по-справжньому, жити, відчуваючи всім своїм єством повноту цього світу, у закинутому в безвість мегаполісі, котрий був колись символом українського урбанізму. Перед нами – Харків та філософія життя покоління-2000.

БЖД – це „безпека життєдіяльності”, нехитра наука про те, як за будь-якої скрутної ситуації вийти сухим із води. І коли у фіналі роману його головний герой, переживши чимало…