27-річна Марта із покоління солом’яних сиріт — понуре дитинство у маленькому містечку, мама, яка покинула сім’ю заради заробітків в Італії. Але це лише стало поштовхом до того, щоб зробити успішну кар’єру ейчара в айті-галузі. Марта щиро насолоджується комфортом та добробутом, який створює для себе і для свого бойфренда Макса, і намагається триматися осторонь політичних новин. Аж ось в один момент її затишний світ перевертається догори ногами. Макс бере повістку в армію. Марта намагається відповідати суспільним очікуванням і прийняти такий крок, але внутрішній конфлікт і образа за те, що він не залишився з нею, не дають їй спокою. Їй здається, що це дуже хибний спосіб довести свою маскулінність, і це відчуття загострюється із наростанням сексуальної фрустрації. Гострий внутрішній конфлікт, який намагається подолати головна героїня, спровокований переоцінкою цінностей і тілесністю, яку не завжди вдається приборкати. Як вона долає депресію? Які рішення приймає? І головне: куди її приводить намагання втечі?
Ištikima klasikinei smulkiojo žanro poetikai autorė savo novelėse geba subtiliai niuansuoti kalbą, audžia tankią nepriekaištingo stiliaus drobę. Apnuogintas žmogiškosios būties realizmas kūriniuose itin stipriai veikia skaitytojo vaizduotę, o pasitaikantys mistikos ir fantastikos elementai palaiko regimojo pasaulio ir magiškojo realizmo – to, kas neįžiūrima, nepaaiškinama, nesuvokiama, – pusiausvyrą. Novelėse apmąstoma, kas laikui bėgant žmonių pasaulyje kinta, o kam lemta išlikti amžinai. Keliami žmogaus būties, meilės, asmenybės laisvės, Dievo ir likimo klausimai, kurių akivaizdoje šiuolaikinio žmogaus gyvenimas suvokiamas kaip didžiausias laimėjimas. Daugelyje novelių kartojamos svarbios detalės kuria svarias poteksčių reikšmes.
Baboucar, Ousman, Yaya e Robert sono quattro richiedenti asilo arrivati in Italia dopo avere attraversato mezza Africa e il Mediterraneo. Sono sospesi tra la speranza che la loro richiesta venga accolta e l’ansia di essere respinti. C’è chi aspetta la prima udienza di fronte alla Commissione territoriale, chi il ricorso in primo grado al tribunale, chi invece ha ottenuto una protezione sussudiaria e per un po’ può andare avanti senza troppe ansie. Un fine settimana decidono di prendere un treno che da Perugia li porterà verso l’Adriatico. La meta è la spiaggia di Falconara Marittima e il viaggio è scandito dagli incontri, dalle ossessioni di ognuno e dall’altalenante rapporto con la lingua italiana. Sono quarantott’ore di piccoli avvenimenti: multe, bivacchi, visioni, la finale degli Europei di calcio, qualche litigio. Due giorni in cui i quattro amici si ritroveranno sempre a camminare, in fila indiana, lungo le strade della provincia del Centro Italia. E Baboucar guidava la fila è una favola senza morale, che affronta il tema delle migrazioni scegliendo di raccontare quello che viene dopo le traversate, la normalità inafferrabile di una vita dignitosa che segue ogni approdo e tutto quello che questa normalità contiene: le paure, i desideri, la rabbia, le nostalgie, riuscendo a ottenere alla fine quella particolare risonanza poetica che hanno soltanto le cose vere.
From the author of Costa-shortlisted and Baileys-longlisted At Hawthorn Time comes a major new novel. Set on a farm in Suffolk just before the Second World War, it introduces a girl on the cusp of adulthood.
Fourteen-year-old Edie Mather lives with her family at Wych Farm, where the shadow of the Great War still hangs over a community impoverished by the Great Depression. Glamorous outsider Constance FitzAllen arrives from London, determined to make a record of fading rural traditions and beliefs, and to persuade Edie's family to return to the old ways rather than embrace modernity. She brings with her new political and social ideas – some far more dangerous than others.
For Edie, who has just finished school and must soon decide what to do with her life, Connie appears to be a godsend. But there is more to the older woman than meets the eye. As harvest time approaches and the pressures mount on the entire Mather family, Edie must decide whose version of reality to trust, and how best to save herself from disaster.
A masterful evocation of the rhythms of the natural world and pastoral life, All Among the Barley is also a powerful and timely novel about influence, the lessons of history and the dangers of nostalgia.
Börönd Enikő, harmincas éveiben járó szociológus, 1999 nyarán tér vissza New Yorkból Budapestre. Kutatni és írni akar, most mégis leblokkolt. Miért nem jutsz végre egyről a kettőre, Enikő? Az ugyancsak szociológus Bogdán Tamás, első generációs értelmiségi szakmai karrierje szárnyal. Viszonyt kezd a tanítványaival, kapcsolatba bonyolódik Börönd Enikővel. Lehet ennek jó vége? Az egyetemista Réka az értelmiségivé válás és a nőként való írás buktatóiról töpreng. Mi a megoldás?
Mán-Várhegyi Réka a Boldogtalanság az Auróra-telepen (2014) után ezúttal is nagy ívű tablót rajzolt. Párhuzamos vagy éppen egymást keresztező életek. Nézőpontok, amelyekből bárki látszódhat nevetségesnek vagy esendőnek. Érzékeny pillanatfelvételek sorozata, egyúttal súlyos állítás mindannyiunk tegnapjáról.
Dr Jonathan Murray fears his new-born daughter might not be as harmless as she seems.
Sammy Agnew is wrestling with his dark past, and fears the violence in his blood lurks in his son, too.
The city is in flames and the authorities are losing control. As matters fall into frenzy, and as the lines between fantasy and truth, right and wrong, begin to blur, who will these two fathers choose to protect?
Dark, propulsive and thrillingly original, this tale of fierce familial love and sacrifice fizzes with magic and wonder.
Tatiana Tibuleac revine, in forta, intr-un alt context si la un alt nivel, la tema materna, a copilului iubit/neiubit, a consecintelor tragice ale ”neiubirii”, a remuscarii, intr-o carte la fel de tulburatoare ca si Vara in care mama a avut ochii verzi.
Orfana care descopera un Chisinau multicultural a fost infiata dintr-un orfelinat satesc de o femeie singura si ambitioasa, care vrea sa-i ofere un viitor prosper ori poate cumparata ca mana de lucru si exploatata la fel de nemilos ca in romanele lui Dickens?
Intrebarile te urmaresc si dupa lectura pasionanta a acestui roman de formatie a unei fete care creste intre doua limbi si doua culturi, in anii cand se schimba frontierele si sistemele politice.
Gradina de sticla reconfirma intrarea in literatura de azi unei scriitoare pe cat de talentate, pe atat de inteligente, care stie sa alieze cruzimea observatiei si compasiunea fata de suferinta, scotand la iveala tragedia destinelor si frumusetea vietii. - Gabriela Adamesteanu
Une romancière participe à une émission littéraire télévisée à l’occasion de la parution de son premier livre. Elle ne se doute pas qu’au même moment son image à l’écran bouleverse un employé des Espaces verts de la ville de Nogent-le-Rotrou. Repris de justice pour un crime commis il y a trente ans, menant désormais une vie bien rangée, ce dernier est confronté de façon inattendue à son passé, à son geste, à sa faute.
Car la romancière est la fille de sa victime. Et, dans cinq jours, elle viendra dédicacer son ouvrage dans la librairie de la ville.
Un compte à rebours se déploie alors pour cet homme solitaire, dans un climat à la fois banal et oppressant, en attendant le face-à-face qu’il redoute mais auquel il ne pourra se dérober.
Dans ce texte où chaque personnage est en quête d’une réparation intime, Sophie Daull intervient pour affirmer la fidélité qu’elle voue aux disparus, aux fleurs et aux sous-préfectures.
Un roman brillamment construit sur les ambiguïtés du désir de pardon.
Ένα βράδυ του Δεκεμβρίου σε μια σκοτεινή γωνιά του Λιμανιού, τρεις άντρες πυρπολούν ζωντανό τον Σεβαστιανό, έναν κλοσάρ που έχει τη φήμη δεινού παραμυθά. Ο Παύλος, ο νεότερος από τους τρεις θύτες, συγκλονισμένος από την αγριότητα του εγκλήματος αναζητά στοιχεία για το θύμα, ελπίζοντας πως έτσι θα εξιλεωθεί από τις τύψεις. Μέσα στη σύγχυσή του, πιστεύει πως, αν ζωντανέψει την ιστορία του νεκρού, θα τον επαναφέρει στη ζωή.
Ερευνώντας στα στέκια των αστέγων, καταφέρνει να εντοπίσει τους συντρόφους του Σεβαστιανού, τον Τέως, τον Μαρκόνη, τον Λάκυ και τον Γιάννη. Ζητά και από τους τέσσερις να διηγηθούν την ιστορία τους και την ιστορία του χαμένου φίλου τους, και δίχως να το καταλάβει παγιδεύεται σε έναν παράξενο κόσμο. Ενώ όλα μοιάζουν, στην αρχή, γεγονότα πραγματικά, οι αφηγήσεις περιπλέκονται. Ποιες αιτίες και ποια κίνητρα τους ωθούν σε διαφορετικές και συχνά αντικρουόμενες μαρτυρίες; Πού σταματά ο μύθος και πού αρχίζει η αλήθεια; Ποιος ήταν τελικά ο Σεβαστιανός;
Μια κατάβαση στην κόλαση του περιθωρίου, μια περιπλάνηση στον παράδεισο της εξιστόρησης, ένας λαβύρινθος όπου ίσως κρύβεται το νόημα της ζωής.
Ona i on, oboje bardzo młodzi. Warszawa. Lato. Rok tysiąc dziewięćset dziewięćdziesiąty któryś. Powietrze gęste jak budyń, a słowa „kocham” i „pragnę” zlewają się w jedno. Nie chodzi o seks i natychmiastową rozkosz, ale o niepewność, oczekiwanie. On chce jej mocno, ona lubi się z nim droczyć…
Frajda to rozpisana na stronice i na głosy piosenka miłosna. O namiętności i międzyludzkim przyciąganiu tak silnym, że przekracza ograniczenia czasu i przestrzeni i wytwarza własne wersje rzeczywistości.
Marta Dzido wreszcie napisała książkę o tym, jak przyjemnie być kobietą.
Премия для Украины.