Вручение 2 июня 2012 г. — стр. 2
Страна: Украина
Место проведения: Музей книги и книгопечатания Украины
Дата проведения: 2 июня 2012 г.
Малая форма
Леонид Каганов
4.3
Как часто мы мечтаем когда предстоит неприятная процедура, чтобы «миновала нас чаша сия». Но вот некая сущность предлагает прожить за вас все неприятные моменты. К чему это приведёт, какова плата за всё это?
Леонид Каганов
4.0
Мир есть Текст. Старая мудрость, известная еще со времен Августина Аврелия. Но Текст тоже можно по разному прочитать. Можно так: «Система глобального наблюдения, спутники-геостационары, новый вид излучения, орбитальные лазеры, система сверхточного наведения». А можно так: «Небесная книга судеб, летающие демоны, взгляд сквозь стены, небесные молнии, обряд». Если реальность расшифровывается по второму варианту, значит, произошла цивилизационная катастрофа, и человечество скатилось в новое средневековье...
Благодаря этим, де... тьфу, геостационарам.
Евгений Лукин
2.5
"Уж сколько раз твердили миру..." Очередной договор с дьяволом. Продаётся душа, покупается бессмертие и куча бонусов к нему. И вроде бы всё честно, но где же тут подвох?
Критика, литературоведение, эссе
Лауреат
Владимир Гопман
3.9
Книга посвящена исследованию фантастики в английском романе конца XIX-XX вв. Впервые в отечественном литературоведении фантастическое в английской прозе показано в широком историко-культурном контексте и как совокупность эстетических явлений, создаваемых в русле национальной художественной традиции. Основа книги - литературные портреты семнадцати английских прозаиков. Одни из них - У.Моррис, Б.Стокер, Дж.Р.Р.Толкин - знакомы отечественному читателю, и в этом случае знание о них будет расширяться и дополняться, другие - Лорд Дансейни, М.Нортон, М.Фрейн - знакомы гораздо меньше, имена третьих - Э.Хоупа, У.Х.Ходжсона - вводятся в научный обиход впервые.
Для филологов, культурологов и всех, кто интересуется зарубежной литературой.
Геннадий Прашкевич, Дмитрий Володихин
4.1
Братья Аркадий Натанович и Борис Натанович Стругацкие занимают совершенно особое место в истории отечественной литературы. Признанные классики научной и социальной фантастики, они уверенно перешагнули границы жанра, превратившись в кумиров и властителей дум для многих поколений советской интеллигенции. Созданные ими фантастические миры, в которых по-новому, с самой неожиданной стороны проявляется природа порой самого обычного человека, и сегодня завораживают читателя, казалось бы пресытившегося остросюжетной, авантюрной беллетристикой. О жизненном пути "звездного дуэта" и о самом феномене братьев Стругацких рассказывается в новой книге серии "Жизнь замечательных людей".
Владимир Ларионов, Александр Етоев
0.0
В одной из своих бесед с Борисом Натановичем Стругацким я спросил, как он относится к писателю Геннадию Прашкевичу. БНС ответил мне так: «С кем сравнить Геннадия Прашкевича? Не с кем. Я бы рискнул добавить: со времен Ивана Антоновича Ефремова — не с кем. Иногда кажется, что он знает все, — и может тоже все. Исторический роман в лучших традициях Тынянова или Чапыгина? Может. Доказано. Антиутопию самого современного колёра и стиля? Пожалуйста. Вполне этнографический этюд о странном житье-бытье северных людей — легко, на одном дыхании и хоть сейчас для Параджанова. Палеонтологические какие-нибудь очерки? Без проблем! Фантастический детектив? Ради бога! Многообразен, многознающ, многоталантлив, многоопытен — с кем можно сравнить его сегодня? Не с кем! И не надо сравнивать, пустое это занятие, — надо просто читать его и перечитывать».
Несколько лет назад мы с Александром Етоевым, готовясь к семидесятилетию Геннадия Мартовича Прашкевича, коренного сибиряка, одного из старейших отечественных фантастов, поэта, переводчика, историка фантастики, решили сделать подарок нашему большому (он ведь под два метра ростом) другу. И написали к юбилею Мартовича странную книгу, каждая глава которой посвящена определённому периоду жизни этого замечательного писателя. Начинаются главы с моих разговоров с Геннадием Прашкевичем, а заканчиваются вольными комментариями Александра Етоева.
Владимир ЛАРИОНОВ
Сергей Переслегин
3.9
Современная классическая футурология обещает миру три генеральных сценария: либо продление счастливого рыночного настоящего, либо "неофеодальная" утеря технологий, либо когнитивный переход в новую фазу исторического развития. Именно эти три сценарные ветки могут стать мерилом значимости фантастических произведений.
Из общего литературного пространства наиболее значимыми для проекта оказываются книги Стругацких и Толкина, Ефремова и Еськова, Симмонса и Винджа...
Критика, литературоведение, эссе (статьи)
Павел Амнуэль
0.0
Как должно развиваться человечество в дальнейшем используя только знания разума или опираясь на общечеловечскую мудрость? Что надо, чтобы человечество пришло к пониманию и проектированию бесприродного технического мира? Над этими и другими вопросами размышляет известный фантаст. © Kons
Владимир Васильев
0.0
Литературность религий и религиозность литературы, концепция Человека Вечного как субъекта планетарной и космической истории, человеческая потребность в мифе и мифотворчество фантастики, миф абсолютный и относительный, инстинкт сотворения бога и особенности исторического момента, место и роль фантастической литературы в духовной жизни человечества — вот краткий перечень проблем, которых касается это критико-философское эссе.
Николай Калиниченко
0.0
Как известно, хорошего писателя отличает умение интересно расскзать историю. Наполняя известные слова новым смыслом, автор может достичь удивительных результатов... Но в чём эта магическая загадка Языка? Немного о «лингвистической» фантастике. Николай Калиниченко
Константин Фрумкин
0.0
Есть ли будущее у интеллектуальной фантастики? И если есть, то в каком направлении ей развиваться?
Книга на украинском языке
Лауреат
Владислав Івченко, Юрій Камаєв
4.2
Провокаційний роман, що гострою сатирою підриває стовпи самодержавства!
Початок ХХ століття. Київ — провінція Російської імперії. 12 справ агента царської охранки Івана Підіпригори — то не подвиги Геракла, а сам Ваня — не бездоганний Фандорін, але й на його будні припадають бомби!
Чорна магія, скарби Полуботка, попіл спалених «Кобзарів», валізи грошей і наркотики — з чим тільки не доведеться стикнутися Підіпригорі! І разом із ним до боротьби з розпустою в літературі стане юний Булгаков...
«Стовп самодержавства» — це великий український привіт Борису Акуніну!» Віктор Андрієнко, телеведучий
Тарас Антипович
3.6
«Хронос» — футурологічний роман з винятково ефектним сюжетом і прискіпливо-болісним поглядом на світ найновіших технологій та одвічних людських спокус. Події роману беруть початок 2040 року, коли новий науковий винахід кардинально змінює долі людей. За образом космополітичного суспільства у новій книзі цього надзвичайно обдарованого молодого письменника проступає віртуозна проекція на сучасну Україну.
Ярослава Бакалець, Ярослав Яріш
4.5
У цього історичного роману є своя особливість, вона – у присутності містичних персонажів, посланців пекла, які активно втручаються у події. Лихо, Біда та Недоля за три з половиною сотні років нікуди не поділися, вони і далі вербують собі слухняних рабів серед нас, випробовують людей владою, спокушають грошима, примушують заздрити, зраджувати…
Олена Захарченко
3.9
Книжка про шумерських богів, що досі ходять між нами, про кохання, заради якого – хоч в пекло, про смерть, про нелюдів, про містичний Львів, не містичний Київ, Укрзалізницю і про те, що станеться, якщо боятися говорити.
Василь Кожелянко
3.0
"Ефіопська січ" - твір багаторівневий. На першому плані - звична для Василя Кожелянка фантастична історія чи історична фантастика з елементами альтернативних версій. Далі - спроби через головного персонажа, козака Павла Лазаренка, відстежити два засадничі архетипи українства - "мати, в сенсі володіти" і "зрадити". Крім того, це один із небагатьох у сучасній українській літературі християнських романів.
А назагал, шлях головного героя, це - шлях людини від гріха до покаяння.
Костянтин Матвієнко
4.0
Ставши господарями стародавніх артефактів, яким підвладні простір та час, київські студенти дізнаються, що на них покладено місію порятунку Всевсівту. За артефактами полюють трійко неслабких закордонних спецслужб, та й наша у цій справі задніх не пасе. А цекістам із Федерації — так тим узагалі нейметься асимілювати самого князя Кия, аби не постала у давнині українська столиця. І це ще далеко не усі клопоти та небезпеки. То, чи подолаємо?
Костянтин Матвієнко
5.0
Київський студент Аскольд Четвертинський та його друзі, серед яких не лише люди, але й домовики, демони й навіть прадавні боги — завдяки потужним артефактам зниклої цивілізації можуть подорожувати у часі. Цього разу їм доведеться подбати про те, щоб у Києві Х сторіччя належним чином відбулася зміна династії князів, й варяг Олег та його малий родич Ігор Рюрикович успадкували сакральну суть влади на цих землях. Центр Історичних корекцій Федерації знов перешкоджає головним героям у нашому часі й у давнині, інші спецслужби також метушаться під ногами. А тут у гру вступають прадавні зловісні сили — з’ясовується, що з Космосу на Землю суне давній ворог, інфернальна планета Нібіру. Агенти звідти вже почали свою підступну роботу… Втім, герої гідно, як і завжди, впораються з викликами…
Костянтин Матвієнко
0.0
Аскольдові зі старими та новими друзями знову випадає боронити Землю від навів, які вже заходилися здійснювати план її поневолення. Федерати не полишають лиходійства в давній українській історії, задля чого викрадають одного принца. Найпопулярніший з архангелів мандрує Чумацьким шляхом, і той шлях приводить його до Києва. Одному хакерові доводиться метикувати, як вкласти чотири із половиною мільярди років до флешки. Домовик з демоном, як зазвичай, стають у пригоді креативному товариству людей та сутностей, а заразом — нашому світові. До речі, про пригоди: їх у цій книжці — «хоч греблю гати».
Галина Пагутяк
5.0
‘Якась чума увійшла в Кенігсберг, і її легко було розпізнати. Де чума – там смерть. Але сьогодні ця краля посміхається з глянцевих палітурок у цілому світі, що зісковзує в пекло. Зло стало глобальним. А оскільки письменники віддаються словесній розпусті, Кенігсберг і Дрезден будуть знову й знову гинути. І коли музиканти, і філософи, і художники… Вони не розуміють, що людей слід готувати до пекла заздалегідь. Тоді, можливо, хтось і врятується. Кенігсбергу моєї душі, ти знаєш про що я…’
