Больше цитат
12 марта 2016 г., 20:40
Ще вчора була я висока, як вежа.
Здається, ще трохи – дістану зеніт,
І раптом, як вибух, обвал і пожежа,
Розтрощений камінь – уже не граніт.
Руйновище віри, і розпач, і розпач,
Під попелом смутку похований шлях.
Зажурені друзі сахнулися врозтіч.
Посіяне слово не сходить в полях.
На те й погорільці. Будуємо хатку
Над хаткою небо. А знов голубе.
Найвище уміння – почати спочатку.
Життя. Розуміння. Дорогу. Себе.
