В Албанії місячний раціон цілої родини включає неповний кілограм мʼяса, неповний кілограм сиру, чотири з половиною кілограма борошна і по двісті пʼятдесят грамів кави і масла. І всюди найважливішим пунктом стоїть хліб. Він означає безпеку — адже брак хліба означає початок справжнього страху. Щоразу, коли я бачу газетний заголовок «Немає хліба», перед моїми очима постає маленька, темна і майже порожня софійська пекарня на бульварі Владіміра Заїмова, і я згадую себе і свій хай і безпричинний, але справжній страх. Мій хліб також стає нереальним, і мені здається, що треба хапати його і їсти, доки він є.