2 Сюжет «притягнуто за вуха»

Минуле не зникає, воно розчинено в сьогоденні, просто його треба навчитися бачити.

Книга вже своїм оформленням – стилістичним «перевантажує « око. Тобто, ніби й не старе видавництво, але прагнення прочитати відбиває. Занадто «напряжна», я б так висловилась.

Але тоді весь світ навколо вас ілюзорний. Одне помилкове уявлення накладається на інше, і ми ніколи не дізнаємося істину.

Події розгортаються в Києві, коли дві сімейні пари відпочиваючи знайомляться з іноземцем. Той, по-дружньому , залишає їм пакунок та запрошення до себе в гості. В пакунку – старовинна монета та пергамент. І вже герої намагаються розгадати надпис на пергаменті та історію походження цих речей.

На другому фоні - автор відправляє нас до подій Київської Русі. Там ще володарює Володимир Красне Сонечко. Зі сторінок довідуємося про Ярослава, Гліба, Бориса, Святополка.

Метод поєднання сучасних подій з минулими подіями – не новий. Набагато краще це вдалося Малярчук в книзі « Забуття», а даний приклад – ну, ДУЖЕ вже манірний. За 100 сторінок – разів з 20 нагадувалося, що українці зі шведами – дружні нації. Діалоги в музеї – ніби наші герої самі розумні – а в музеях – так - працюють перехожі.

Значно гірше розгубити власні ілюзії, ніж продовжувати з ними жити.

Книга – без особливостей. Банальна. Сучасні події – шаблонно набиті наївними діалогами.

В анотації обіцяли детектив - та вже стає зрозуміло, що там чекає далі. Єдиний плюс книги – що не «кірпіч» на 500 сторінок.

І ще сподобалося – те, що правди, як такої не шукай, бо не найдеш.
Але – це вже життя давно донесло небайдужим.

Перебір з назвами марок( то типу спортивний одяг), То пива, То готелів. Це реклама чи літературний твір?!? Маючи ідею - так якось втюхати в 250 сторінок реклами, нудоти, історичних персонажів…

Ну, зібралися вони їхати – тут же – один з героїв у магазині думає, як же дорого спорядження, а потім - їдуть за кордон двома машинами!!!! Це не дорого?!? Дві пари спокійно в автомобіль вміщаються, а тут – ще дві рації їм. Бо ж потрібно дві машини везти. Щось тут не сходиться. І взагалі – книга не справила враження.

НЕ ВІРЮ!!!

П.С. Кінець взагалі – БАЦ! Ніякий, типу «говорили балакали – сіли заплакали»!!!

П.П.С. Продовжувати знайомство з автором не буду. Однозначно.