Последние издания книг 22 ноября (3 декабря) 1722, )

Це видання присвячено 300-й річниці від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722 – 1794) – одного з найбільших і найзагадковіших християнських філософів світу. Сягнувши у своїх помислах життєво важливих, екзистенційно вагомих проблем людського буття, Г. С. Сковорода досі актуальний – як особистість, мислитель, письменник. Його філософські твори, переклади, збірник «Сад божественних пісень», «Байки Харківські» привертають дедалі більше уваги.

Книга ілюстрована роботами відомого сучасного митця Олександра Ройтбурда, одного із засновників українського постмодернізма, – це дозволить читачам наблизитися до глибинних витоків «мандрівного філософа» XVIII століття й осягнути незбагненну мудрість його містики.

Григорий Сковорода. Странствующий философ, знаток античности, без устали познающий тайны человеческой природы и загадки сознания. И начинал он с себя. От вопросов человеческого бытия он возвышался до вопросов бытия Бога, законов существования Вселенной. Для него не было тем маленьких и больших, он пытливо вглядывался в мир вокруг себя и стремился разгадать: зачем все это существует? Мы предлагаем вашему вниманию два произведения, которые многие исследователи называют определяющими для всей системы Григория Сковороды. Это "Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире" и "Разговор, называемый Алфавит, или Букварь мира". В центре обоих произведений проблема "сродности" — то есть соответствия жизни человека его "природе", следования своему предназначению. А это проблема вечная.

Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрані в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським. Всі тексти подаємо в перекладі на сучасну літературну мову з урахуванням цезур. Ц

Збірка містить вибрані байки Григорія Сковороди в переказі Олександра Виженка і малюнках-загадках Анни Сезон. Видання призначене для широкої аудиторії: від молодших школярів до їхніх батьків.
Ця книжка — не просто ілюстрована збірка байок. Це артбук, малюнки в якому незвичні, не завжди зрозумілі й подекуди абстрактні, але вони надають давнім реаліям новітньої форми і разом з ними стають цікавинкою для сучасних дітей. Як б

В издание включены стихотворения, байки и переводы украинского мыслителя, поэта и педагога Григория Саввича Сковороды (1722-1794).

Унікальність видання в тому, що тут чи не вперше зібрано в одній книзі художні твори видатного філософа в повному їхньому обсязі з додачею вибраних упорядником з різних текстів (і художніх, і філософських) афоризмів, які сягають вершин афористики. Книга містить ґрунтовну розвідку В. Шевчука про письменницьку спадщину Г. Сковороди та біографію, написану учнем філософа М. Ковалинським.
Всі тексти подаємо в перекладі сучасною літе

Байки Григорія Сковороди — це філософські мініатюри, розмисли про сродну працю, щастя та вдячність, яка має наповнювати кожну мить життя мудрої людини. Але насамперед це добрі й кумедні оповідки про тварин, які хитрують, ледарюють, бояться і деруть носа, як справжнісінькі люди. Герої байок покажуть, як важливо бачити не тільки зовнішню, а й внутрішню суть речей, братися за ту справу, до якої маєш здібності, не обманювати інших і цінувати час.

Ця книга говорить із читачем багатьма голосами та багатьма мовами. 30 байок Григорія Сковороди, написані староукраїнською мовою в 70-х роках XVIII століття, переклав сучасною українською Назар Федорак, а проілюструвала творча майстерня «Аґрафка». Сковорода до кожного з текстів написав своє ж пояснення — «силу», — й у книзі ці «сили» посідають рівнозначне місце з байками та ілюстраціями. Читач вирушить в інтелектуальну й візуальну мандрівку крізь епохи античності та бароко до сьогодення.

Ілюстрації до кожної з байок поєднують традицію та новаторство, класичні графічні техніки та сучасні експерименти. Тут давні барокові гравюри транспоновані у цифровий вимір, немовби хтось надіслав їх із минулого з допомогою бінарного коду. Кожен образ — це візуальний ребус із багатьма прихованими символами, алюзіями з Біблії, цитатами автора і латинськими прислів’ями.

У збірці ви знайдете знайому з дитинства колядку "Ангели знижайтеся", повчальну "Всякому городу", обнадійливу "Розвіялась туга", ліричну "Гей, поля", мудрі "Всякая голова свій має смисл" та "Не піду в місто багате"...

Збірка стане в нагоді усім тим, хто цікавиться сковородинською спадщиною та хоче відкрити для себе і застосовувати у своєму повсякденні поради великого, доброго та дбайливого Садівника.

Григорий Саввич Сковорода - русский и украинский философ, баснописец и поэт. Занимался педагогической деятельностью. Затем провел значительное время в странствиях по городам и селам Малороссии и некоторых российских губерний. В дороге он много общался со своими учениками и простыми встречными. Поэтому жанр беседы или разговора занимает значительное место в творческом наследии Сковороды. Наряду с этим в сборник вошли все основные произведения мыслителя, в которых ярко проявились как своеобразие его этических и богословских взглядов, так и подлинное литературное дарование. В книгу включена также биография Сковороды, написанная его учеником…

Сборник трудов выдающегося украинского мыслителя, поэта и баснописца Григория Саввича Сковороды, который по праву считается первым самобытным философом Российской империи.
Г.С.Сковорода получил прекрасное образование и вёл жизнь странствующего философа-педагога. Он щедро делился своими знаниями с людьми разных возрастов и разного общественного положения.

“Гіпстерське” літературно-художнє видання творів Сковороди - це сучасні переклади, сучасний дизайн, передмова Андрія Любки. Таємні знання власного серця Сковорода зробив загальнонаціональною спадщиною. Його тексти – як стенограма (кардіограма?) живого спілкування з Богом. Сковорода – вічний, а отже сучасний. І актуальний як ніколи. Тому ми хочемо зробити його максимально близьким до сучасного читача. До нашого видання увійшли вибрані твори, що складають золотий фонд спадщини Сковороди та містять головні ідеї його духовного вчення. Це нові сучасні переклади, зроблені на основі авторських текстів, педантично вивірених за оригінальними рукописами (особлива подяка проф. Ушкалову) й ілюстровані сучасною графікою молодого львівського художника-іконописця Данила Мовчана

Григорий Саввич Сковорода (1722–1794) – выдающийся украинский гуманист и просветитель, поэт, философ, музыкант, педагог. Его называют «первым философом Российской империи». За свой необычный образ жизни, а также из-за того, что большинство своих философских сочинений Г. С. Сковорода написал в диалогической форме, его также называют «русским Сократом».Г. С. Сковорода создал оригинальную нравственно-антропологическую философию жизни, подчёркивающую приоритет нравственного начала в человеке и обществе, пронизанную идеями любви, милосердия и сострадания. Его философия представляет собой своеобразный вариант христианизированного платонизма.Трактат «Начальная дверь к христианскому добронравию» начинается изложением учения о двух природах или «натурах», являющимся выражением оппозиции «Бог – мир» в теоретическом мышлении Г. С. Сковороды.«Разговор, называемый алфавит или букварь мира» – одно из лучших сочинений мыслителя, посвященное вопросу практической философии о счастье человека.

Світла людина, невтомний мандрівник, поет, музикант, мудрець і містик — це все Григорій Сковорода. Роками мандруючи українськими шляхами, Сковорода передавав людям живе вчення про душу…
До видання увійшли вибрані твори великого українського філософа, письменника й богослова Григорія Сковороди: байки, поезії, притчі, листи, переклади. Це книга для сімейного читання, тому що і дорослі, і діти знайдуть у цих простих і мудрих рядках свій сенс і розкриють для себе вхідні двері до доброго життя… Книга ілюстрована старовинними гравюрами, що їх дуже любив сам Сковорода.

Произведение завершает собой «цикл» из трёх бесед, которые автор объединил общей нумерацией. В письме к М.И. Ковалинскому от 26 сент. 1790 г. в составленном автором реестре произведений этот диалог идёт под номером 13 и имеет название «Беседа 3-я, нареченная двое **». У произведения нет авторской даты. Нет и сопроводительного дарственного письма. Ранее произведение ориеннтировочно относили к 1772 г. На основании уточненных биографических данних Л.Е. Махновец датирует диалог 1781 г. (см.: Л. Є. Махновець. Григорій Сковорода, К., 1972). Произведение дошло до нас в одном автографе и двух списках. Автограф находится в собрании М.И. Ковалинского. Воспроизведено в оригинальной авторской орфографии издания 1837 года (издательство "Тип. Решетникова").

Воспроизведено в оригинальной авторской орфографии издания 1837 года (издательство "тип. Решетникова").

Воспроизведено в оригинальной авторской орфографии издания 1837 года (издательство "тип. Решетникова").

Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722–1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість Сковороди, надійним підґрунтям для перекладів його творів іншими мовами, для підготовки популярних видань тощо. Це найперша спроба видати твори Сковороди "в повному, автентичному та достойному вигляді” заради подальшого розвитку академічних студій над Сковородою, і адекватного поцінування його творчості, задати саму можливість адекватного перекладу творів письменника іншими мовами. Для цього були ліквідовані помилки переписувачів та публікаторів, правильно розмежувоні цитати й власне авторський текст, розшифровані наявні в рукописах скорочення тощо, зроблена поновна редакція українських перекладів латинських та грецьких текстів Сковороди, підготовлені належні фахові коментарі до сковородинських ідей, універсалій та образів, подавши їх на тлі стародавньої грецької та римської літератури, святоотцівської і новочасної західної традиції, українського барокового письменства.

Воспроизведено в оригинальной авторской орфографии издания 1894 года.