Лучшие книги Уласа Самчука

Улас Самчук (1905—1987) — український письменник, журналіст, публіцист, спадщина якого велика і різноманітна. Він писав не лише про рідну Волинь, Закарпаття, а й про Велику Україну, українську еміграцію, його вважають «літописцем українського простору». Самчука свідомо замовчували в радянські часи. Лише в незалежній Українській державі твори письменника почали видаватися на його батьківщині. У романі «Марія» (1934) автор першим розповів світові правду про Голодомор 1933 року, його причини і наслідки. Через події із життя Марії, її близьких, земляків протягом кількох десятиліть — від дореволюційного періоду до більшовицьких реформ 1930-х…

Улас Самчук (1905-1987) - один із видатних майстрів української прози XX століття, хто творив у вигнанні. До книги увійшли три частини трилогії - «Куди тече та річка», «Війна і революція» та «Батько і син». Для широкого кола читачів.

До видання ввійшли твори українського письменника Уласа Самчука (1905—1987) — роман «Гори говорять» та повість «Марія» — про воістину страшні метаморфози людського буття в умовах більшовицького геноциду, серед сили-силенної гріхів якого був і чи не найбільший — голодомор. Жах цієї трагедії подається крізь призму образу Марії, яка на сімдесятому році життя зазнає разом із рештою українців страшного голоду. З огляду на похилий вік головної героїні, ця трагедія, може, і не виглядала б такою вражаючою, якби читач із кожною сторінкою твору все чіткіше не усвідомлював, що у цій старій жінці уособлена сама Україна. Несхитна в моральних своїх навичках та переконаннях, але беззахисна перед злом.

У книзі вміщено два твори видатного майстра української прози ХХ століття Уласа Самчука: роман «Марія» та перша частина трилогії «Волинь» - «Куди тече та річка». Ці твори рекомендовані Програмою середньої загальноосвітньої школи з української літератури для текстуального вивчення.

Історію часом розповідають гори, треба лише почути її. У романі “Гори говорять” Уласа Самчука є все: жорстокі події Першої світової війни, шалене кохання гуцулки, мадярки, сильні характери мужніх чоловіків. Усі події розгортаються у благословенних українських Карпатах. Українці усвідомили себе народом, але змушені брати участь у братовбивчій війні, яку йому нав’язали на його ж землі дві імперії — Росія та ­Австро­Угорщина. Для широкого загалу читачів.

Про засади самоусвідомлення українців

Серія "Класика української літератури" включає перелік творів видатних українських письменників за програмою Міністерства освіти та науки України для позакласного читання учнів середніх загальноосвітніх навчальних закладів.

«Втеча від себе» — останній роман трилогії «ОST» («Морозів хутір», «Темнота», «Втеча від себе»). У кожному із трьох томів «OST» відтворена частина української історії ХХ століття.

Події «Втеча від себе» розпочинаються 1945 року на території Німеччини. Головні герої — Іван Мороз, його дочка Віра — повинні зробити нелегкий вибір: їхати на Захід чи повертатись в Радянську Україну. Вихід українця за межі національного простору не визначається Уласом Самчуком як «втеча від себе», а як історична необхідність самозбереження особистості для повернення та здійснення своєї національної місії

Ця книга – одне з небагатьох свідчень того, наскільки важко було представникам української інтелігенції перебувати в умовах окупації. Улас Самчук, як видно зі споминів, прагнув будь-якою ціною зберегти свою людську і національну гідність і, будучи далеко за кордоном, зумів передати настрої земляків та неповторний менталітет свого краю. 
Персонажі та події не вигадані. Тут читач знайде багато знайомих імен: Олена Теліга, Євген Маланюк, Олег Ольжич… 
Книга буде цікавою для українського читача, зокрема істориків, літераторів, для тих, хто не байдужий до питань національно-визвольної боротьби українців. 

Поряд із знаменитими трилогіями «Волинь», «Ост», які називають «літописом українського життя», іншими творами Уласа Самчука, визначне місце посідає його публіцистика. Зокрема, дві великі збірки: «На білому коні» і «На коні вороному». В них об’єднано довоєнну і повоєнну дійсність, побачену очима Самчука, в яких письменник зображує те, що відбувалося в роках 1941—1943-му.Це своєрідні, дуже незвичайні подорожні нотатки, розповідь про шлях в Україну і з України.

У «На коні вороному» ми спостерігаємо, як гаснуть надії Самчука, бачимо його щемливе, тужливе прощання з рідною землею, де ті надії не справдилися — як виявилося, прощання назавжди.

Про Закарпатську Україну роман У. Самчука «Гори гово­рять!». Це художня розповідь від імені героя роману Дмитра Цокана про боротьбу гуцулів за своє соціальне й національне визволення проти іноземних поневолювачів, про Гуцульську республіку (1918—1918 рр.). Широко ви­користаний діалект гуцулів, описано їхню психологію і народ­ний побут.

«Сонце з Заходу» — роман-репортаж. Основна сюжетна лінія пов’язана зі змалюванням подій Карпатської України
(1938—1939 рр.) і життя міста Хуста. Автор мав можливість створювати художній світ завдяки монтуванню різних фактів реальної дійсності. У центрі оповіді — розбудова Української Національної Оборони, участь закарпатських селян
у формуванні місцевих осередків Карпатської Січі, мистецьке і театральне життя, взаємини політичного і культурного бомонду Карпатської України, увага закордонних журналістів до політичних і суспільних змін у краю.

Драматичні твори Уласа Самчука майже невідомі україн­ському читачеві. Події одноактівки «Слухайте! Слухайте! Говорить Москва!» відбуваються на­прикінці 1920-х років, конфлікт у ній має ідеологічно-моральний характер, сюжет будується на зіткненні інтересів представників різних ідеоло­гічних світів.

Інтелектуальна драма «Жертва пані Маї» розгортається навколо мо­рально-етичних проблем, які гостро постали перед євро­пей­сь­кою спільнотою в 1930—1940-ві роки з по­чат­ком Другої світової війни і проголоше­ними нацистами концепціями Нової Європи.

Драма «Шумлять жорна» присвячена боротьбі українського народу в часи гітлерівської окупації.

Трилогія «Волинь» Уласа Самчука (1905—1987) — худож­ній літопис української історії XX століття. У центрі роману-епопеї — широка панорама селянського життя.

Перша частина трилогії знайомить читача з побутом селян, тяжкою щоденною працею. У центрі роману — роди­на Матвія Довбенка, розумного і виваженого господаря. Особливо близькою авторові є постать Володька Довбенка, що прагне розкрити таємниці буття, тягнеться до знань, відкриває світ.

Автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 1920-х років.
"Юність Василя Шеремети" - це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головні герої твору - молоді люди, учні гімназії, швидко дорослішають і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, долю своїх друзів, батьків, своєї рідної землі. За основу оповіді автор бере власну біографію, змальовуючи життя учнів української гімназії з далекого провінційного містечка на Волині, що на початок 20-х років XX ст. опинилося під владою Польщі.

Автобіографічний роман Уласа Самчука про життя української гімназійної молоді 1920-х років.
"Юність Василя Шеремети" - це роман про життя молодого покоління українських інтелектуалів у повоєнний і пореволюційний час. У складних національних і політичних умовах головні герої твору - молоді люди, учні гімназії, швидко дорослішають і переходять від юнацьких пристрастей та захоплень до усвідомлення відповідальності за свою долю, долю своїх друзів, батьків, своєї рідної землі. За основу оповіді автор бере власну біографію, змальовуючи життя учнів української гімназії з далекого провінційного містечка на Волині, що на початок 20-х років XX ст. опинилося під владою Польщі.

Улас Самчук (1905—1987) — видатний український письменник, автор романів-епопей та повістей про долю українського народу. Його називали «українським Гомером ХХ століття», однак твори замовчувались в радянські часи. Лише в незалежній Україні вони почали видаватися на батьківщині письменника.

Роман Уласа Самчука (1905–1987) «На краю часу» багато в чому є автобіографічним. У ньому йдеться про першу хвилю української політичної еміграції, яка опинилася у Празі та відстоювала своє українство; змальовується роль і місце митця в умовах чужомовного оточення. Головний герой твору тяжко й виснажливо працює над романом, друк якого, втім, видається йому сумнівним через безперспективність творити українською на чужині. У. Самчук повністю занурює читача в атмосферу Праги 1920–1930-х років, майстерно описує як визначні місця чеської столиці, так і реалії того часу — гуртування в українських осередках; обставини та умови праці тощо. Прототипами героїв твору стали реальні політичні та культурні діячі.

Роман «На краю часу» було написано у 1963 році, але тільки зараз, через 60 років, вперше друкується видавництвом Фоліо.

Один з останні творів У. Самчука, «Слідами піонерів», в якому «...зібрано й зведено до спільного знаменника головніші й прикметніші явища українського життя в Америці на тлі її історії і географія за порядком і хронологією їх важливости, ...поєднано життьові факти, свобідну думку і мистецький вислів в одну скоординовану моральну й філософську концепцію».Автобіографічність прозової творчості Уласа Самчука дістала логічне завершення у публіцистичних творах, які розповідають про події Другої світової війни («П’ять по дванадцятій», «На білому коні», «На коні вороному»), життя українців у таборах для переміщених осіб («Планета Ді-Пі»), українську громаду на американській землі в рамках організації Українського Народного Союзу («Слідами піонерів»).