Автор
Александр Зубченко

Зубченко Олександр Михайлович

  • 5 книг
  • 1 подписчик
  • 13 читателей
3.9
17оценок
Рейтинг автора складывается из оценок его книг. На графике показано соотношение положительных, нейтральных и негативных оценок.
3.9
17оценок
5 6
4 8
3 1
2 1
1 1
без
оценки
3

Александр Зубченко — об авторе

  • Родился: 4 сентября 1955 г. , Украина, Боярка
Я — Александр Зубченко или представляю его интересы

Биография — Александр Зубченко

Зубченко Александр Михайлович — украинский писатель.
Родился 4 сентября 1955 года. Окончил Киевский национальный экономический университет и Национальную академию управления. Магистр государственного управления. С 1995 года работает в Национальной академии в протокольном отделе.
Учился в литературной студии. Печатался в периодике. Писал песни для фольклорного коллектива «Козацькі забави».

КнигиСмотреть 5

Премии

РецензииСмотреть 2

dolli_k

Эксперт

субъективно обо всём

16 апреля 2016 г. 19:52

789

4.5

Чудова і захоплююча книга про подвиги українських козаків у першій половині XVII сторіччя. Головними героями в ній є п'ятірка козаків: брати Іван та Юрко, яких в дитинстві розлучили, забравши в ясир до різних країн, Петко, який потрапив у полон разом з Юрком, Максим Галаган і Микола. Дуже цікавою є лінія переплетення доль двох братів, яким доля дозволила зустрітися через багато років розлуки, але вони опинилися у військах ворогуючих народів. І як їм вдалося зустрітися, ви можете дізнатися, прочитавши цю книгу.

Також мені сподобалася лінія кохання, адже воно було таким чистим і щирим, яким лише може бути кохання між козаком та українкою.

Незважаючи на всі захопливі пригоди і опис подвигів козаків, все таки мені часом було трохи нуднувати. Я знову впевнилася, що історична література - не…

Развернуть

18 января 2016 г. 20:21

474

5

Україна на початку XVII століття - це земля, полита зливою крові власного народу, зливою сліз страждань та муки... Сотні українців потрапляють у ясир і вже й не мають надії повернутися на рідну землю, побачити ту квітучу Батьківщину, яка так довго їм лише снилася, обійняти рідних батька та матір... У цей час тисячі, знаходячись на власній землі, стогнуть від втоми під панським ярмом... І коли вже руки опускаються донизу у знемозі обороняти власне життя, свободу, сім'ю та домівку, коли доля веде цілий народ до вірної погибелі, підіймається козацька шабля, яка кладе в могилу кожного ворога і перемагає тяжку долю... Ця книга стала для мене улюбленою не лише тому, що змушує завжди вірити в краще і йти за свою віру та землю до переможного кінця, а й тому, що вчить цінувати такі звичні…

Развернуть

ЦитатыСмотреть 44

AlonaChumak

12 ноября 2018 г., 17:11

Поделитесь