Горан Войнович – лучшие книги

«Чефуры вон!»— один из самых громких и провокационных романов, вышедших за последние несколько лет. История написана на пестром жаргоне молодых обитателей люблянского района Фужины, где живут «понаехавшие» — переселенцы из южных республик бывшей Югославии, которых словенцы называют «чефурами» (от сербско-хорватского ругательства «чифут» — жид). Герой романа семнадцатилетний Марко Джорджич, чефур во втором поколении, видящий в «чефурстве» не только беду своей семьи, но и повод для гордости, для эпатажа, для юношеского самоутверждения, с иронией и болью рассказывает о нескольких днях своей жизни — жизни, задавленной множеством внутренних и…

«Югославія, моя батьківщина» — роман словенського прозаїка, поета, сценариста і кінокритика Ґорана Войновича. Цей твір розповідає про події Югославської війни та її наслідки вустами підлітка, а згодом — дорослого чоловіка. У часі історичних потрясінь і політичних конфліктів буває нелегко визначити, де батьківщина, а де чужа територія, хто друг, а хто ворог. Особливо складно осмислити ці речі підліткові. Надто коли батька, якого вважав захисником і героєм, оголошено воєнним злочинцем і в одну мить руйнується звичний, такий теплий і затишний світ, коли втрачаєш одразу все: друзів, сім’ю, батьківщину.

Goran Vojnović je za svoj prvenec Čefurji raus!, ki je postal prodajna uspešnica in je preveden v osem jezikov, leta 2009 prejel nagrado Prešernovega sklada in nagrado kresnik za najboljši roman leta. Leta 2012 je izdal svoj drugi roman Jugoslavija, moja dežela, za katerega je dobil svojega drugega kresnika.

Figa je roman prepletajočih zgodb o Aleksandru in Jani, Vesni in Safetu, pa Jadranu in Anji. In drugih. A predvsem o Jadranu, ki iz mozaika zgodb, sestavlja veliko zgodbo povezav med njimi, da bi razumel svojo. Ker ne razume, zakaj je Anja odšla iz njunega skupnega življenja, si poskuša razložiti, zakaj je, domnevno s pomočjo sumljive stekleničke zdravil, odšel njegov dedek Aleksandar. Poskuša razumeti odhajanje babice Jane, razkroj njenih spominov, njeno pozabo, njeno življenje v svetu demence. Jadran se trudi razumeti odhod očeta Safeta, njegovo izginotje iz Ljubljane v prvem letu balkanske vojne. In svojo mamo Vesno, njeno nerazložljivo jezo na dedka, njeno zamolčano razočaranje nad očetom. Iz drobcev spominov in vedenja, Jadran sestavi veliko zgodbo preteklosti, da bi razumel svojo sedanjost. Ko pa je zgodba sestavljena, vzroki pojasnjeni, povodi osmišljeni in motivi razkriti, spozna, da nas preteklost ne odvezuje odgovornosti za prihodnost.