4 Страх і самотність

Книжка про жінку і страх. І коли вже ніби і боятися нема чого, страх все одно живе у душі, спустошує зсередини... Маленьке віконце розміром з долоню - і майже все життя страх визирнути назовні. І ніби поважна вже жінка Северина Москалиця, похилого віку, життя прожито, нічого не нажито, і вікно вже мало не на всю стіну... А все одно - страх, страх, каяття за невчинені гріхи, непевність у тому, що ця влада таки надовго...
Сумно за непрожитим життям, ненародженими дітьми, незбудованою домівкою. Все життя прожити так, аби за тобою завтра не було ні сліду, ні згадки. Але ж прожити...
Та чи це життя? Або ж виживання? І що з нього, як по тобі і сліду не лишиться? Кому розкажеш свою правду? Кому накажеш не повторювати помилок? Кому загадаєш "ніколи більше"?
Сумно...