5 Найніжніша історія кохання

„Лісова пісня” для мене насамперед асоціюється з ніжністю... Ніжна головна героїня – Мавка, яка навіть травинки ніколи не скривдить; ніжне кохання, ніжними, пестливими голосами говорять закохані, ніжні мелодії сопілки вторять палким серцям, ніжна весняна природа дарує насолоду самим життям – неповторним, чарівним, обнадійливим...
Історія кохання лісової Мавки і сільського хлопця Лукаша вражає своєю красою - щирою, небуденною, чудесною. Кожне слово настільки душевне, що читач мимоволі розкриває і свою душу назустріч цій талановитій поезії, всотує кожен звук, кожен образ, відгукується співпереживанням і насолоджується неповторною красою кожного рядка цього шедевра української класики.
Для мене ліс – це справжнє щастя; це місце, де відчуваєш себе легко і невимушено, наче пташка, мов малесенький листочок у верховітті... Якесь напівзабуте, первинне відчуття спорідненості з Землею, Деревами, Травами і Небом – таким високим і безмежно блакитним у просвітку між верховіттям... Мабуть, якщо прочитати „Лісову пісню” саме в лісі, то відчуття будуть ще дивовижнішими, адже там, під сінню вікових дерев, зовсім не важко уявити весь той казковий Світ, який зобразила для нас Леся Українка.