4

Обрала не того, кого радили, втратила все, чоловік спився, синів забрали, катували, вмерла під парканом.

Чекала кращої долі, не дочекалась, спилась у 16 років, нагуляна дитина вмерла, сама теж вмерла.

Чекала на кохання, його човен буря потопила, сама теж втопилася.

Пройшла любов після одруження, бо вона виявилася практичною, а він десь у поетичних хмарах, йому про пташок та хмарки цікавіше, аніж господарством дбати.

Жили-були три дівки, закохалися у одного чоловіка, а він любив четверту, а та його не любила, а тільки за багатих виходила, і вони потім вмирали. Ті дівки за ним впадали, перша зовсім кукушєнькой поїхала, з горя пішла у монастир, все своє добро проїбала монастирю. Друга таки за нього заміж вийшла, але він спився, поки за тою четвертою волочивсь по шинкам, той сама теж вмерла.

Ось такою життєрадісною та оптимістичною прозою, наприклад, в наших підлітках намагаються виховати... А, до речі, що саме? Питання без відповіді.

Як ви розумієте, із суто любовною прозою в мене не склалося. Тому довелося вишукувати любовний трикутник у інших, несподіваних місцях Ну і заразом відновити пробіли у українській класиці. Ось, наприклад, свіженька збірка творів нашої з усіх боків надзвичайної письменниці Марко Вовчок від Видавництво "Комора", куди окрім шкільної програми із її "Інституткою", входить ще ряд оповідань та повістей. Як ви вже зрозуміли, сповнених оптимізму, віри у майбутнє, перемог добра та інших підтримуючих речей

Молодшому як раз у наступному навчальному році проходити "Інститутку", тому книга відразу зробила мені к-к-комбо: пункт весняного бінго - раз, відновлення прогалин - два, допомога сину - три.

До речі, у черговий раз упевнилася у тому, що шкільну програму з літератури треба не просто перетрушувати, а спалити кхєрам та зробити нову, залишивши відсотків 15% з того, що там напхано сьогодні