Мені подобається ця книга через авторитет українського драматурга: зобразив не стільки жадність головного персонажа, скільки комічним, смішним його зобразив! Персонаж цей є також дуже жадібний: весь час думає і говорить: "Моя земелька!"
К як не відчути, замістити, що ця п'єса є Вічна, перегукується із українськими теперішніми реаліями: тепер в Україні земельне питання є, і донедавна було гострою, наболілою Проблемою!!!
А як же ще один епізод Герасима Калитки не замітити, обговорити: Герасим Калитка "попікся" тим, що дав свої реальні, справжні гроші, бо хотів купити ще більше і більше "земельки", а отримав фальшиві гроші на обмін, - у ще більших шахраїв, - і його мрія про велике багатство, багато майна і землі - розвіялася, як дим!!! І, фактично, п'єса закінчується тим, що Герасим Калитка, а його прізвище означає: гаманець, - те, про що говориться в сюжеті п'єси: став бідним!!!