Больше рецензий

24 сентября 2020 г. 10:45

110

3

Приблизно до середини книги читала і бісилась, потім зрозуміла, що це така собі іронія і глум над соцреалізмом. Просто автор так змальовував це все, наче йому і самому нормально. Ставлення до проблем сміття (бички на дорозі, звалище в яру), знищення природи (затоплення села задля створення водосховища), мізогінія (винні у проблемах жіночі ноги, як - а ОТАК).
Коли починаєш розуміти, що хотів сказати автор, очки трохи розкриваються - це висміювання власне всього радянського устрою - колгоспних планів, хабарників і т.д.