5

Починаєш читати, з настроєм: «Ось переді мною Загребельний, значить історичний роман, про якусь важливу подію для України». Читаю собі спокійно і тут десь за сторінок 40 перестаєш розуміти, що відбувається. Що таке робиться, куди зникли вже відомі персонажі і з’явились якісь зовсім інші і не тільки в цьому проблема, а і в тому що це зовсім інший час, і не банальні 10-100 років, а одне тисячоліття.
Історія давня, що розповідає про хлопчину Сивоока, переносить нас у часи перед хрещенням Русі, важливий період у житті країни і розповідає про подію, що надзвичайно вплинула на розвиток України. Автор старається не мучити простою викладкою історії, а перемішує її, явно що вигаданими, історіями але настільки якісно написаними, що довгий час перебуваєш в полоні хибних думок. І навіть Вікіпедія, не завжди може їх розвіяти. Цей пласт – тривожний, наповнений пригодами, змінами декорацій і давньою історією – не може не захопити. Разом з Сивооком ми не тільки дорослішаємо, милуємось дивовижними краями, дізнаємось про те як малюються ікони і робиться мозаїка, а і змінюємо погляд на такі незаперечні істини як та що Ярослав Мудрий – насправді тільки добрий сивочолий князь, відкриваються очі на те що управління країною не та річ що веде до доброчесності.

« Що ж, деспотизм часто буває усміхнений»

Історія радянська або скажемо швидше історія України у воєнні часи. І що не всі люди втрачають людське, напевно, тільки війна дає змогу побачити лице людини. Якщо у людини є мета і цінності, то вона захистить їх незважаючи ні на що. І справа не тільки у захисті Собору, так він пам'ятка архітектури, що треба оберігати але Собор Святої Софії – це ж сама України, яку треба зберегти, не дати знищити її. І хіба собор – це просто пам'ятка

«Його треба називати просто: диво.»

Історія боротьби, не важливо чи правда на твоєму боці, головне сила, груба сила сильного. Важко доводити щось людям які розуміють це, не можливо нічого зробити. Але не треба здаватись, ось посил для всіх поколінь.
Диво – це Україна, її народ, що зберігає свою автентичність незважаючи на всі перипетій історії. Так як зберігають своє обличчя головні герої.
Твір з потрійною історією, що поєднані однією ідею – віри в непорушність і єдність, стійкість України. Для мене він став улюбленим і я впевнена, що ще не раз його прочитаю.