5

В силу обставин довго нічого взагалі не читав. Абсолютно випадково взяв "Перуна", яку, як виявилося, написав один з провідних спеціалістів з дохристиянських вірувань слов'ян.
Паганство зараз стало популярним і, як правило, базується на біс знає якої якості знаннях. Це навіть і знаннями не назвеш. Це якийсь вінегрет з випадкових імен, самолюбовання і міфів найнижчого гатунку. До речі, Клейн між справами дає невеличкий огляд всіх цих сучасних рідновірів, довбославів і дітей Сварога.
Тема дослідження Клейна — спроба реконструкції ролі Перуна серед вірувань слов'ян, але опосередковано дізнаєшся і про інших богів тих часів і їхні функції: Сварога, Даждьбога, Волоса, Велеса, Макошь, та побутову демонологію — русалок, відьм тощо, їхній можливий взаємозв'язок, історичну динаміку функцій, різноманітні святкування.
Звісно, головна проблема всіх реконструкцій з життя та побуту дохристиянських слов'ян полягає у практично повній відсутності письмових джерел. Отже дослідники намагаються вичленити все що можливо з етнографічних, фольклорних, мовних, пізніших письмових матеріалов, шукають аналогій в інших релігійних системах. Тобто проводять кропітку роботу, що вимагає широкої ерудиції. В результаті, ми отримуємо аргументовану версію, з якою, можливо, хтось і не погодиться. А в процесі руху до версії — захопливу історію пошуку з купою несподіваних фактів про сучасну мову, традиції, в яких приховано стільки архаїчного, про що ми і не здогадуємося. Як приклад, ніби безневинний вираз "Після дощика у четвер" є залишком релігійних культів і безпосередньо пов'язане з Перуном, громовержцем, якому у багатьох індоєвропейських народів був присвячений саме четвер (англ. Thursday саме від Thor, аналога Перуна у германців). Таких відкриттів у книжці безліч, написано, як на наукову роботу, легко і з гумором, але все це не на шкоду науковій точності і відповідальності.