4

Яка чудесна стилістика твору і яка жахлива історія. Читати роман важко: важко, якщо ж ти далекий від реалій села й української мови; важно, бо ж тема більш ніж серйозна.
Голод 33-34 років, вимушений голод, Закон про колоски, розкуркулення тих, хто й так нічого не мав, канібалізм, божевілля та мільйони загублених селян . Саме Барка найкраще сказав про все це, саме він найкраще зумів описати найгірше. Це історія однієї родини на тлі села, на тлі цілої країни. Це роман про людей, про страшні випробування, про їх християнську мудрість і вірність, про людяність у будь-яких ситуаціях,
Догоряє життя людей, діти стають схожими на старих, темніють і наче зникають з цього світ, але не втрачають природної доброти та світла.
Це роман про протистояння слуг Жовтого князя й селянського народу, про той смертельний млин і снопи=трупи, що падають ниць перед ним. Це роман про віру і про прощення, про мужність та силу.
Твір символічний: тут і кінь, що не може бадилину вхопити, і місяць, який нагадує про гріх братовбивства, це, звичайно ж, хліб та священна чаша, що її не видав Мирон навіть за мішок зерна.
Це роман-хроніка, роман документальний і надзвичайно сильний в емоційному плані.
Так, твір читати дійсно складно, але знати історію свого народу треба не лише з підручників, а й з таких художньо-документальних джерел. Треба пам'ятати та вміти аналізувати, вчитись думати, думати самостійно!
І знову про стилістику: "Сусідка старша від господині; грушуваті зморшки навколо губ". Як відомо, Барка змушений був покинути країну, але його твори, його мова - то скарб. Напевно, не марно пройшли 4 редагування та переписування 600 сторінок тексту, якщо вийшов роман саме такий, яким ми його знаємо.