5 Прекрасна повість про шкільну дружбу та казкові пригоди у Зландії

Чудово, що Всеволод Нестайко часто писав, так би мовити, казкові серіали! Тільки-но дочитавши одну книгу, діти одразу тягнуться за іншою, бо цікаво ж дізнатися, що ж там далі з улюбленими героями.
Не стала виключенням і казкова повість „Незнайомка з Країни сонячних зайчиків”. Це друга частина трилогії, написана аж через 29 років після першої. Напевно, надзвичайний успіх першої книги надихнув автора на продовження історії.
Цього разу герой повісті – тихий, скромний хлопчик Вася Глечик із четвертого „Б”. „Вареник”, як його презирливо називає найкращий друг Валера Костенко. А ось Валера – то типовий антигерой, які, до речі, є в кожному класі. Драки, підлі витівки, дражнення та цькування – улюблена справа таких „шалунів”. Мені здається розумною думка автора про те, що корені всього зла – ще в дитинстві, коли ще можна все виправити і не пізно розібратися в ситуації саме батькам. Недоліки виховання з роками стають дедалі виднішими і тільки любов, піклування та гарний приклад батьків, здається, ще зможуть допомогти маленькій людині стати не Кощієм Безсмертним, Бабою Ягою чи Бабаєм Бабаєвичем (як сталося в книзі), а добрим і люблячим дорослим.
Що саме мав на увазі Всеволод Нестайко під сонячним промінчиком, який здатен проникнути в серце і прибрати зло? Знання, дружбу, совість чи любов батьків? Напевне, кожен вирішить для себе сам.