3

Сотні, мільйони людей проживають життя не так, як хотіли. Але жоден з них не навчив тих, хто йде за ними. Не навчили? Ой ні, навчили, якщо ті, хто живе потім, хотіли цього.

⠀
Книга про кризу середнього віку чоловіка. Андрій Троян котиться по життю, задовольняючись тим, що має. У нього є дружина, дитина, робота, мрії. Та в один день усе руйнується: дружина покидає його, розчарувавшись і втомившись чекати покращень. Трояну не лишається нічого, як кинути роботу, за яку тримався в надії отримати житло.
⠀

Складно пояснювати просте, коли істина лежить не в ньому, а існує сама по собі.

⠀
На обкладинці вказано "психологічний детектив", початок і був детективним, та потім пішов психологічний нарив, самокопання головного героя, його пошуки себе, спроби втеч від самотності, хоча й у нього були друзі, рідні. Андрій не розуміє, чому усі негаразди впали на його голову, шукає відповіді, але страждання й труднощі втягують його, мов сипучі піски.
Чи виборсається головний герой, знайде своє щастя, кохану жінку, спокій, чи підніме камінь з саду своєї душі?
⠀

Від минулого неможливо утекти. Минуле – це ми самі. З нашими успіхами і невдачами, точними попаданнями й помилками.

⠀
Меланхолією просякнутий увесь роман. Краще давались душевні муки вбивці Раскольнікова, аніж звичайного пересічного чоловіка".
⠀

Ілюзією життя його самого не заміниш.