Украинский — 45 книг

Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим чорнобривим». Для неї це — «люте горе», вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться — сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку організацію, дуже мелодійний, і донині користується популярністю. Пісню «Віють вітри, віють буйні» на початку XIX ст. видатний український письменник Іван Котляревський використав у п’єсі «Наталка Полтавка». Її виконує головна героїня на початку твору. Пізніше Микола Лисенко створив геніальну однойменну національну оперу, яка й нині не сходить зі сцен театрів. Перша ж арія Наталки «Віють вітри, віють буйні» вважається шедевром світової ліричної пісні.

Пісня Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні» передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з «милим чорнобривим». Для неї це — «люте горе», вона себе порівнює з…

У XIV- XVI ст. більша частина українських земель була захоплена Польщею. З того часу наш народ боровся за своє визволення, а вже в середині XVII ст. боротьба переросла в народну війну проти іноземних поневолювачів. Очолив це повстання Богдан Хмельницький. У роки визвольної війни кримські татари часто вступали у воєнний союз із козаками проти Польщі, однак, як і раніше, вряди-годи робили грабіжницькі набіги на міста й села України. Загони Богдана Хмельницького карали нападників. У гострих сутичках гинуло багато і татар, і козаків. Пісня «Ой Морозе, Морозенку» розповідає про один з таких боїв. Хто ж такий Морозенко, про якого склали пісню? Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького - полковник Станіслав Морозенко або осавул Кропивнянського полку Нестір Морозенко. Ой з-за гори та з-за кручі Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває. Багато татар обступило козаків. До «ночі глухої» тривав нерівний бій. Татари втратили втроє більше, ніж козаки. Морозенко потрапив у полон, проте мужньо переносить катування (з вирваним живцем серцем герой споглядає Україну із Савур-могили). В останню хвилину життя Морозенко думає не про себе, а про свою сплюндровану батьківщину: Вся ти єcu, Україно, Славою покрита,

Тяжким горем, та сльозами, Та кров'ю полита! І поки над білим світом Світить сонце буде, -Твої думи, твої пісні Не забудуть люди.

У XIV- XVI ст. більша частина українських земель була захоплена Польщею. З того часу наш народ боровся за своє визволення, а вже в середині XVII ст. боротьба переросла в народну…

За основу пісні «Чи не той то хміль...» узято одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького — перша збройна перемога козаків над поляками під Жовтими Водами в травні 1648 р. Ця пісня виконувала важливу роль у тодішній Україні — плекала в народі повагу до свого ватажка Б. Хмельницького. За допомогою діалогу створюється відчуття безпосередньої близькості до ватажка. Твір рясніє традиційними для фольклорних творів тавтологією, паралелізмами, порівняннями й постійними епітетами.

За основу пісні «Чи не той то хміль...» узято одну з найвизначніших подій Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького — перша збройна перемога козаків над поляками…

Перлиною українського народного епосу є « Дума про Марусю Богуславку». У думі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув'язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській». Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник. Маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від'їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного!» Маруся Богуславка - це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї.

Перлиною українського народного епосу є « Дума про Марусю Богуславку». У думі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до…

Ця перлина світової літератури відома вже 219 років. Проте у ній досі залишається чимало не ясних і незрозумілих місць. Даний переклад, здійснений дослідником праукріїнської історії та мови, перекладачем Велесової Книги, автором “Великого коду України-Русі” Сергієм Піддубним, ліквідовує прогалини в дослідженні. “Слова про похід Ігорів”. В ньому значно більше приміток-роз’яснень, ніж в інших перекладах, що дозволяє в повнішій мірі зрозуміти' суть давньойіторичної та культурної пам’ятки.
У книжці також подається фотокопія першодруку “Слова”, який побачив світ 1800 року в Москві. У ньому можна прочитати первинний текст “писанный старинным русским языком в исходе XII столетия с переложеніем на употребляемое ныне наречіе", тобто на російську говірку, яку на той час ще не вважали за окрему мову навіть у Москві.

Ця перлина світової літератури відома вже 219 років. Проте у ній досі залишається чимало не ясних і незрозумілих місць. Даний переклад, здійснений дослідником праукріїнської…

Поема розповідає про епічну подорож звитяжного козацького гурту на чолі з Енеєм із Трої до Латинського краю.

Катери́на — ліро-епічна соціально-побутова поема видатного українського поета Тараса Шевченка. Датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року. Присвячена російському поету Василю Жуковському на пам'ять про викуп з кріпацтва. Поема «Катерина» лягла в основу оперети Г. і С. Карпенка (1860), мелодрами П. Свєнціцького (1862). Відома також інсценізація «Катерина» Пухальського (1903). Першою оперою за мотивами творчості Тараса Шевченка була «Катерина» Миколи Аркаса (1899, Москва, трупа Марка Кропивницького), як і перший фільм, знятий за сюжетами творів Шевченка — «Катерина» (1911).

Катери́на — ліро-епічна соціально-побутова поема видатного українського поета Тараса Шевченка. Датована орієнтовно кінцем 1838 — початком 1839 року. Присвячена російському поету…

В поемі немає подій. Поема являє собою роздуми ліричного героя про несправедливість і жорстокість світу, а також про лицемірство деяких людей. Ліричний герой звертається до Бога в дечому з докором, проте усвідомлюючи людську безсилість перед нещастями У своїх творах Шевченко не рідко зустрічається ідея, що, мабуть, Бог спить, інакше б не допустив несправедливість на світі (наприклад в «Княжні»). Але Шевченко-поет нарікає не стільки на долю, як на нечесність та лицемірство пануючих класів. Шевченко іронізує над вищими панівними верствами тогочасної царської Росії, які вважають, що мають право «вчити» інші народи (в даному випадку народи Кавказу), як потрібно жити і що саме вони повинні «нести» цивілізацію та культуру. Шевченко пише із неприхованим сарказмом: «ми християне; храми, школи, усе добро, сам Бог у нас»! Проте Шевченко згадує також про Сибір і тюрми в Російській імперії в яких сидять не тільки злочинці, але й політичні в'язні. Про це мовчить весь люд царської Росії, «бо благоденствує», як каже знову таки гірко сміючись Шевченко. У поемі є ремінісценція із Біблії. У грудні 1841 р. Росія підписала міжнародний трактат про заборону работоргівлі, але в самій Росії торгівля кріпаками («хрещеними» людьми) продовжувалась. З гнівом Шевченко пише про поміщиків: «Ви любите на братові, шкуру, а не душу! та й лупите по закону дочці на кожушок, байстрюкові на придане, жінці на патинки». Шевченко глузує над людьми, що в церкві моляться «за кражу, за войну, за кров, щоб братню кров пролити» і приносять отримані на війні прикраси, як пожертву Богові. Потім Шевченко звертається до свого друга Якова де Бельмена, якому присвячена поема, якому «не за Україну, а за її ката» довелось проливати свою кров і «випити з московської чаші московську отруту». Поет бажає щоб його друг витав над Україною «живою душею» і згадав його, Шевченка, перечитуючи рядки поеми

В поемі немає подій. Поема являє собою роздуми ліричного героя про несправедливість і жорстокість світу, а також про лицемірство деяких людей. Ліричний герой звертається до Бога…

Поема «Сон» – перший в українській літературі твір політичної сатири.
Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому різко висміяні реакційні, потворні явища в суспільному житті або риси характеру людей. Викриваючи негативне, антинародне, сатира утверджує позитивне, демократичне, високоморальне.
Назва – від образної алегоричної форми викладення змісту сну. Кріпосництво -як жахливий сон, від якого дерев’яніє навіть людина, що спить. Поет закликав прокинутися, позбутися жахів і жити повноцінним життям.
У невеличкому творі автор прагнув охопити всю Російську імперію, і сон виправдовує уривчастість розповіді, швидку зміну подій, казкові пересування, фантастичні картини (сцена «генерального мордобитія»), алегоричні образи (біла пташка – душа замучених козаків), звільняє від довгих переходів.

Поема «Сон» – перший в українській літературі твір політичної сатири.
Сатиричний твір – твір викривального змісту, у якому різко висміяні реакційні, потворні явища в суспільному…

З творчістю Тараса Григоровича Шевченка ( 1814 — 1861) пов'язаний початок нової епохи в розвитку української літератури. У своїх глибоко народних творах поет органічно поєднав національне і загальнолюдське, ставши, за словами І. Франка “велетнем у царстві людської культури”.

З творчістю Тараса Григоровича Шевченка ( 1814 — 1861) пов'язаний початок нової епохи в розвитку української літератури. У своїх глибоко народних творах поет органічно поєднав…

«Заповіт» — квінтесенція всієї творчості Шевченка. У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця, Увесь твір звучить як пристрасна промова революційного трибуна, звернена до народу. В елегійно-епічному тоні, засобами народної символіки Шевченко змальовує у перших строфах вірша поетичний образ України, зігрітий любов'ю. В наступних рядках мова стає уривчаста, схвильована — про ворогів вітчизни поет не може говорити спокійно.

«Заповіт» — квінтесенція всієї творчості Шевченка. У ньому сфокусовано провідні ідеї, мотиви й образи гнівної музи поета-борця, Увесь твір звучить як пристрасна промова…

У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну подію, під час якої голота трощить крамниці, селян відганяють кийками і немає ніякої обіцяної рівності. Здається, що не стали на шлях обману лише двоє закоханих – Петро і Леся. Поринаючи в атмосферу темної боротьби за владу, читач знайде в цьому історичному романі чимало актуальних паралелей із сьогоденням.

У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну…

Реалістична соціально-побутова повість. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою.

Реалістична соціально-побутова повість. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити…

«Захар Беркут» Івана Франка – це історична повість, в якій описуються події 1241 р., коли жителі українських Карпат боролися проти монголо-татарської навали. Автор зображує вояків мужніми і безстрашними: Захар Беркут, який стоїть на чолі громади села Тухля, його син Максим ризикують життям, а дочка боярина Мирослава покидає зрадливого батька, аби стати на шлях правди. На тлі історичних подій також вимальовується романтична лінія – кохання Максима і Мирослави, яких доля врешті привела до шлюбу. Лише у єдності і згуртованості можна досягти перемоги – така основна думка повісті Івана Франка «Захар Беркут».

«Захар Беркут» Івана Франка – це історична повість, в якій описуються події 1241 р., коли жителі українських Карпат боролися проти монголо-татарської навали. Автор зображує…

Це зворушливий монолог-сповідь, складається з трьох частин: перші дві починаються риторичним запитанням, третя — риторичним запереченням. Вірш вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук лірич­ного героя, у яких він торкається найглибших струн серця людини, возве­личує найпрекрасніше з людських почуттів — кохання. Поезія має автобіо­графічні мотиви, є однією з перлин світової інтимної лірики. Вірш увійшов до славетної збірки «Зів’яле листя», виданої 1896 року.

Це зворушливий монолог-сповідь, складається з трьох частин: перші дві починаються риторичним запитанням, третя — риторичним запереченням. Вірш вражає відображенням внутрішньої…

«Intermezzo» — імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського, написана в 1908 році в Чернігові. Новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача зображуваного; розповідає про його духовне одужання при зустрічі з природою. У творі порушено проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу.

«Intermezzo» — імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського, написана в 1908 році в Чернігові. Новела складається з 11 частин, що пов’язані образом митця — учасника й оповідача…