Новинки Ари Турунен

Пихатість – це завжди хибна оцінка. Чи оцінюємо ми інших за зовнішнім виглядом або якоюсь визначальною рисою? Чи цікавить нас лише їхня професія, освіта або соціальний статус? Пихатість – найдаремніше з усіх наших почуттів. Історія свідчить, що зарозумілість зазвичай породжувала війни, катастрофи, ненависть та болючі невдачі. Хоча людина підкорила космос і розшифрувала свої генетичні карти, проте з часів полювання на мамонтів не надто просунулася у взаємодії між людьми: має значення лише те, як щось виглядає, а не те, чим воно є.

Фінський письменник і дослідник Арі Турунен намагається з’ясувати, чому пихата і зневажлива поведінка така звична для нас як впоратись з цим геть негативним проявом.

В разных уголках мира любопытный турист то и дело натыкается на статуи грозных мужей — пеших и конных. Местные жители уже не замечают эти пафосные монументы, считая их неотъемлемой частью городского пейзажа. Чаще всего брови героя насуплены, пронзительный взгляд устремлен вдаль, осанка горделива, а в руках он держит оружие или указывает одной из них в светлое будущее. Увековеченные в камне и бронзе, эти лидеры знакомы горожанам по учебникам истории, романам и кинофильмам. Меж тем именно эти люди когда-то принесли своим странам славу и определили их положение на мировой карте. Книга финского писателя и исследователя Ари Турунена открывает нам не героические, а неприглядные стороны могущественных деятелей. Правители, политики, завоеватели — чем больше людей они убивали, захватывали и подчиняли своей воле, тем с большей вероятностью им воздвигали памятники. Великие герои своего отечества в соседних государствах обычно считались злодеями и преступниками. Александр Македонский, Владимир Ленин, Васко да Гама, Иван Грозный, Мартин Лютер и другие деятели здесь — не герои, а «плохие парни», которых объединяет одна черта: спорить с ними было чертовски опасно.

Чому відьма літає на мітлі, а чорт має роги? Чому заяча лапка приносить удачу, а сім - щасливе число? Як ім’я впливає на долю людини і яким був знак Каїна? Книжка знайомить читача зі строкатим і захопливим світом забобонних звичаїв - звичаїв, які в повсякденному житті ми часто навіть не помічаємо. Ми стукаємо по дереву або плюємо через плече, коли дорогу перебігає чорна кішка, але більше не знаємо, чому так робимо. За допомогою забобонних звичаїв боролися зі страхами, але також прагнули подбати про власне щастя й вдачу, бо людина - єдина тварина, яка свідомо намагається вплинути на власну долю. У семи“щасливих” розділах книжки Арі Турунен зазирає в історію культури забобонів і розкриває деякі дивовижні секрети. Наприклад, сережки спочатку використовували для захисту від злих сил, слово “паніка” має походження від бога Пана, що визивав безконтрольний страх, а схрещення середнього і вказівного пальців для уникнення невдачі спочатку було символом парування. Для широкого кола читачів, зацікавлених аналізувати тенденції та проводити паралелі, щоб зрозуміти перебіг історії загалом.

В разных уголках мира любопытный турист то и дело натыкается на статуи грозных мужей — пеших и конных. Местные жители уже не замечают эти пафосные монументы, считая их неотъемлемой частью городского пейзажа. Чаще всего брови героя насуплены, пронзительный взгляд устремлён вдаль, осанка горделива, а в руках он держит оружие или указывает одной из них в светлое будущее. Увековеченные в камне и бронзе, эти лидеры знакомы горожанам по учебникам истории, романам и кинофильмам. Меж тем именно эти люди когда-то принесли своим странам славу и определили их положение на мировой карте. Книга финского писателя и исследователя Ари Турунена открывает…

Хорошие манеры во все времена считались отличительной особенностью цивилизованных людей. Почему этикет неизменно присутствует в любом обществе и как формируются его установки? Как менялись важнейшие поведенческие нормы в разные века? Всегда ли были адекватны требования ревнителей хороших манер? Какие казусы случались с ними в Средние века и в совсем недалеком прошлом? Познавательная, полезная и забавная книга финских писателей и исследователей Ари Турунена и Маркуса Партанена дает ответы на эти и многие другие вопросы, касающиеся исторически сложившихся норм поведения в обществе.

У книзі здійснено короткий екскурс в історію звичаїв уживання алкоголю й обмірковано значення сп’яніння в різні епохи, описано пов’язані з ним правила і ритуали й проаналізовано, як сп’яніння відбито в європейській культурній традиції.

В «Іліаді» й «Одіссеї» вино згадано понад 1000 разів, у Біблії – 521 раз і часто позитивно. Особливо Ісусові чуда на весільному бенкеті в місті Кана з погляду закону викликають підозру: він перетворював воду на вино без відповідної на те ліцензії.

Все-таки книжка не є нападом проти руху за тверезість. Це лише своєрідна спроба нагадати, що, незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої – мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу і мистецтво. Недаремно в багатьох релігіях і міфах він був божественним першоелементом.

Хорошие манеры во все времена считались отличительной особенностью цивилизованных людей. Почему этикет неизменно присутствует в любом обществе и как формируются его установки? Как менялись важнейшие поведенческие нормы в разные века? Всегда ли были адекватны требования ревнителей хороших манер? Какие казусы случались с ними в Средние века и в совсем недалеком прошлом? Познавательная, полезная и забавная книга финских писателей и исследователей Ари Турунена и Маркуса Партанена дает ответы на эти и многие другие вопросы об исторически сложившихся нормах поведения в обществе.

Це захоплююча подорож сторінками історії дев’яти великих міст світу, починаючи від VII ст. до н. е. і закінчуючи сучасною добою. Мілет і Александрія, Паталіпутра, Багдад і Ханчжоу, Флоренція, Ісфахан, Амстердам і Сан-Франциско – усіх їх єднало одне: толерантність і відкритість до сприйняття іншості, що уможливили заможне життя та культурний поступ. Історії цих величних міст нагадують про те, що процвітання і творчий розвиток потребують простору вільної думки, сповненого людяністю і взаєморозумінням між різними особистостями, етносами, державами. Терпимість до меншин, думок, критики і нових ідей забезпечує життєздатність і породжує творчий…

Нередко власть, успех и высокое положение в обществе делают людей высокомерными, неадекватными и глухими к чужому мнению. Финский писатель и исследователь Ари Турунен рассказывает о сильных мира сего, которые пострадали от собственного снобизма. История подтверждает: надменность и высокомерие с незапамятных времен становились причинами разорения, испорченной репутации или гибели. С тонким юмором автор разбирает самые разные ситуации, показывая, что дурные наклонности человеческой натуры очень трудно искоренить.

Onnittelut! Tämä on todennäköisesti paras kirja, minkä tulet koskaan lukemaan! Niinpä niin: meillä ihmisillä on aina ollut kovin suuret luulot itsestämme.
Hauska ja viisas teos johdattaa ylimielisyyden lähteille. Mikäpä muukaan olisi ollut syynä ihmiskunnan suurimpiin katastrofeihin kuin valtaapitävien omahyväisyys. Neuvostoliitossa suunniteltiin 1930-luvulla, että kaikkien Siperian jokien virtaussuunta pitää kääntää päinvastaiseksi. Enronin toimitusjohtaja taas uskoi, että ahneus oli paras motivaattori. Entä mitä voimme oppia Espanjan kuninkaan Filip III:n vaatimattomuudesta: hän paloi kuoliaaksi takkansa ääreen, koska hoviväki ei löytänyt riittävän nopeasti palvelijaa, jonka työnä oli siirtää kuninkaan nojatuolia.
Tämä on kirjan neljäs, päivitetty painos, vaikka mikään ei olekaan muuttunut: valtaapitävät ovat yhtä ylimielisiä kuin ennenkin.
VTL Ari Turunen (s. 1966) on tetokirjailija ja toimittaja. Ettekö te tiedä, kuka minä olen on ollut kansainvälinen menestys. Sen oikeudet on myyty kuuteen maahan, ja Saksassa kirjaa on painettu jo 10 000 kappaletta.