Последние издания книг Винфрида Георга Зебальда

У 1997 році в Цюрихському ляльковому театрі В. Ґ. Зебальд (1944–2001) виступив з лекціями про килимові бомбардування німецьких міст в останні роки Другої світової війни. Як письменник і літературний критик, він вказував на порожнечу в колективній пам’яті німців щодо досвіду руйнувань, та спирався на рідкісні приклади літературних творів, які здійснили спробу описати жах тотального знищення міст.

Лекції порушували заразом два складних, а до того ж дражливих питання: про суспільний договір, заснований на замовчуванні пережитих подій, та про мову літератури на тлі катастроф. Критика текстів дозволила Зебальду побачити різні способи письма, що виникають в мовчазній напрузі, з одного боку, виправданій правом на мовчання, що належить тим, хто вижив, з іншого – загрозливій, коли наслідками мовчання стає індивідуальне, колективне та культурне безпам’ятство.

У 1999 році, через чисельні запити на повторне оприлюднення лекцій, Зебальд підготував текст для книжки «Повітряна війна і література» (Luftkrieg und Literatur), куди також додав есей про Альфреда Андреша. У 2003 році розширена версія книжки, з доданими есеями про Петера Вайсса і Жана Амері, вийшла в лондонському виданні під назвою «Про природну історію руйнування» (On the Natural History of Destruction).

До цього україномовного видання увійшли чотири тексти: «Повітряна війна і література. Цюрихські лекції», «Письменник Альфред Андерш», «Скорбота серця. Про спогад і жорстокість у доробку Петера Вайсса» й «Очима нічного птаха. Про Жана Амері».

Книжка «В.Ґ. Зебальд. Повітряна війна і література» започатковує нову серію видавництва ist publishing, що представляє міждисциплінарні дослідження про війну і культуру — warning books series.

Сьогодні багато критиків називають В. Ґ. Зебальда одним із найвизначніших та найталановитіших німецькомовних романістів кінця ХХ — поч. ХХІ століття. Його роман «Кільця Сатурна. Одне англійське паломництво», вперше опублікований у 1995 році, створений у типовій для автора манері, яка поєднує художній вимисел із вдумливою історико-культурологічною й філософською есеїстикою, витворюючи неповторну, надзвичайно поетичну оповідь про багатство культурних ландшафтів Європи та світу, які тисячами ниток вплітаються в долю окремих людей, регіонів та цілих народів. Зовнішній, сюжетний контур роману творить фіктивна подорож головного протагоніста…

'A book of excruciating sobriety and warmth and a magical concreteness of observation... I know of no book which conveys more about that complex fate, being a European at the end of European civilization' Susan Sontag

At first The Emigrants appears simply to document the lives of four Jewish émigrés in the twentieth century. But gradually, as Sebald's precise, almost dreamlike prose begins to draw their stories, the four narrations merge into one overwhelming evocation of exile and loss.

'An unconsoling masterpiece... Exquisitely written and exquisitely translated...a true work of art' Spectator

«Campo santo», посмертный сборник В.Г. Зебальда, объединяет все, что не вошло в другие книги писателя, — фрагменты прозы о Корсике, газетные заметки, тексты выступлений, ранние редакции знаменитых эссе. Их общие темы — устройство памяти и забвения, наши личные отношения с прошлым поверх «больших» исторических нарративов и способы сопротивления небытию, которые предоставляет человеку культура.

Роман В. Ґ. Зебальда (1944–2001) «Аустерліц», який багато критиків називають найвизначнішим німецькомовним романом ХХІ століття, вийшов друком у 2001 році, незадовго до трагічної смерті автора внаслідок автомобільної аварії. Цей роман або ж «прозову книжку невизначеного жанру», як називав його сам Зебальд, вирізняє не лише незвичний, лабіринтоподібний сюжет, який автор вибудовує з ретельністю павука, що плете свою павутину, а й особлива поетичність мови, яка перетворює цей твір на довжелезний вірш про пошуки втраченого дитинства. Неназваний оповідач знову й знов зустрічає залюбленого в європейські ландшафти та архітектуру загадкового…

В "Естественной истории разрушения" великий немецкий писатель В. Г. Зебальд исследует способность культуры противостоять исторической катастрофе. Герои эссе Зебальда - философ Жан Амери, выживший в концлагере, литератор Альфред Андерш, сумевший приспособиться к нацистскому режиму, писатель и художник Петер Вайс, посвятивший свою работу насилию и забвению, и вся немецкая литература, ставшая во время Второй мировой войны жертвой бомбардировок британской авиации не в меньшей степени, чем сами немецкие города и их жители.

The four long narratives in The Emigrants appear at first to be the straightforward biographies of four Germans in exile. Sebald reconstructs the lives of a painter, a doctor, an elementary-school teacher, and Great Uncle Ambrose. Following (literally) in their footsteps, the narrator retraces routes of exile which lead from Lithuania to London, from Munich to Manchester, from the South German provinces to Switzerland, France, New York, Constantinople, and Jerusalem. Along with memories, documents, and diaries of the Holocaust, he collects photographs—the enigmatic snapshots which stud The Emigrants and bring to mind family photo albums. Sebald combines precise documentary with fictional motifs, and as he puts the question to realism, the four stories merge into one unfathomable requiem.

Роман состоит из четырех частей, в первой — короткая биография Стендаля, в которой он фигурирует под настоящей фамилией Бейль, а не литературным псевдонимом. Вторая часть состоит из путевых заметок из двух путешествий в Альпы неназванного рассказчика, биография которого похожа на биографию самого Зебальда, и одного эпизода из жизни Казановы. Третья часть описывает сложный период в жизни Кафки, которого автор называет «Доктор К.» Четвертая часть — ностальгическая история о поездке рассказчика в родную немецкую деревню в глуши, в которой он не бывал несколько десятилетий. «Головокружения» — первая часть трилогии, продолжение — «Эмигранты» и…

В.Г. Зебальд (1944-2001) - немецкий писатель, поэт и историк литературы, преподаватель Университета Восточной Англии, автор четырех романов и не скольких сборников эссе. Роман "Кольца Сатурна" вышел в 1998 году. В августе 1992 года, когда спала летняя жара, я отправился в пешее путешествие по графству Суффолк, надеясь избавиться от охватившего меня (после окончания довольно большой работы) чувства пустоты. Эта надежда в какой-то степени осуществилась. Целыми днями я шагал вдоль берега моря мимо пустынных селений, испытывая странное чувство раскрепощенности. Однако, с другой стороны, теперь мне кажется оправданным старинное суеверие,…

Keller, Hebel, Mörike und Walser waren Außenseiter, Abseitsstehende und vielleicht auch Gescheiterte. Sebald folgt ihren Spuren, die sie im Leben und in der Literatur hinterlassen haben. Er zeichnet eindringliche Porträts, in denen die Dichter so greifbar werden, als wären sie nur ein wenig entrückte Zeitgenossen.

»Sebald schreibt makellose Prosa und ist begabt mit einer fast halluzinatorisch gesteigerten Wahrnehmungsfähigkeit.« Der Spiegel

A Place in the Country

Роман В.Г. Зебальда (1944—2001) «Аустерлиц» литературная критика ставит в один ряд с прозой Набокова и Пруста, увидев в его главном герое черты «нового искателя утраченного времени».
Во второй половине шестидесятых годов я, отчасти из познавательных целей, отчасти из иных, порою не вполне ясно осознаваемых мною соображений, неоднократно ездил из Англии в Бельгию, иногда всего лишь на день-два, иногда же на несколько недель.
В одну из таких поездок, которые, как мне казалось, открывали передо мною далекий чужой мир, я, ослепительным весенним днем, прибыл в город, о котором прежде ничего не знал, кроме того, что он зовется Антверпен.

С редким мастерством создаваемый писателем эффект документированной реальности — и перепись потерь, реестр угроз окончательно утратить последние ее, этой реальности, приметы. Зебальд берется — хотя бы в какой-то посильной и возможной для одного человека мере — преодолеть мощь роковых причин и кажущихся несокрушимыми обстоятельств. Причин и обстоятельств, добавлю, косвенным образом сформировавших и его, вошедших, пусть сложно преломленным образом, в его собственный опыт живущего и стилистику пишущего. Не зря Сьюзен Зонтаг, видевшая в Зебальде одного из как будто бы вымирающей в нынешнюю эпоху породы особей — больших и «серьезных» (ее…

German-born W. G. Sebald is best known as the innovative author of Austerlitz, the prose classic of World War II culpability and conscience that put its author in the company of Nabokov, Calvino, and Borges. Now comes the first major collection of this literary master’s poems. Skillfully translated by Iain Galbraith, they range from pieces Sebald wrote as a student in the sixties to those completed right before his untimely death in 2001. In nearly one hundred poems—the majority published in English for the first time—Sebald explores his trademark themes, from nature and history, to wandering and wondering, to oblivion and memory. Soaring and searing, the poetry of W. G. Sebald is an indelible addition to his superb body of work, and this collection is bound to become a classic in its own right.

Across the Land and the Water brings together poems from throughout W.G.Sebald's life, as well as additional works found after his death. Arranged chronologically, from his student days in the 1960s to the longer narratives he worked on from the 1980s onwards, these poems are suffused with the themes which dominated Sebald's books. Here you will find subtle vignettes on nature and history, death and memory, journeys and landscapes, each short piece filled with insight, sensitivity and brilliance.

Wer ist AUSTERLITZ? Ein Reisender, der an den ungewöhnlichsten Orten auftaucht: am Bahnhof, am Handschuhmarkt, im Industriequartier. Austerlitz, der als Kind Heimat, Sprache und Name verlor, reist quer durch Europa, um seine Wurzeln zu finden. In Prag schließlich stößt er auf seine Kindheit und erfährt, dass er im Zweiten Weltkrieg mit einem Kindertransport nach England kam, um nicht mit seiner Mutter ins Konzentrationslager geschickt zu werden. Wird es Austerlitz gelingen, seine Identität zu finden? Ulrich Matthes als Erzähler, Ernst Jacobi als Jacques Austerlitz und Rosemarie Fendel als Vera bringen die Sprache Sebalds virtuos zum…

Hugely original and erudite travelogue-come-memoir from one of Europe’s most lauded writers.
The Rings of Saturn begins as the record of a journey on foot through coastal East Anglia. From Lowestoft to Bungay, Sebald's own story becomes the conductor of evocations of people and cultures past and present: of Chateaubriand, Thomas Browne, Swinburne and Conrad, of fishing fleets, skulls and silkworms. The result is an intricately patterned and haunting book on the transience of all things human.

Cztery opowieści składające się na książkę to spisane z biograficzną skrupulatnością losy czterech osób żyjących na wygnaniu: cenionego malarza z Monachium, lekarza pochodzącego z rodziny litewskich Żydów, nauczyciela szkoły powszechnej oraz ekscentrycznego dziadka samego autora. Narrator krok po kroku odtwarza ich historie, pokonując raz jeszcze ścieżki wiodące z Litwy do Londynu, z Monachium do Manchesteru, z południowych Niemiec do Szwajcarii, Francji, Nowego Jorku, Konstantynopola i Jerozolimy. Wysłuchuje wspomnień, zbiera dokumenty, pamiętniki, przypadkowe przedmioty, fotografie. Tworzy sugestywne portrety rodzinne, aby za wszelką cenę ocalić pamięć o ludziach skazanych na zagładę. Wykorzystuje rozmaite gatunki literackie, prawdę splata z fikcją, a opowiadane przez niego historie stopniowo łączą się w niezwykłe, przejmujące requiem.

-

Einer geht zu Fuß. Er wandert durch die Grafschaft Suffolk, eine spärlich besiedelte Gegend an der englischen Ostküste, und dort findet er, in den Heidelandschaften und abgelegenen Küstenorten, die ganze Welt wieder. Überall stößt er auf die Spuren vergangener Herrlichkeit und vergessener Schande. Scherben und Reliquien erinnern an die Aufstände der Tai-ping im China des 19. Jahrhunderts, an die Sklavenwirtschaft im belgischen Kongo, an die Verheerungen des Ersten Weltkriegs und an die Bombengeschwader des Zweiten. - So wird der Erzähler zum Grenzgänger zwischen Gegenwart und Vergangenheit, Menschheits- und Naturgeschichte, Traum und Wirklichkeit. Er berichtet von Seeschlachten und Heringsschwärmen, von Magnaten und Geheimwaffen, von Aufstieg und Niedergang großer Reiche. Den geringfügigen Rest am Wegrand bringt er zum Sprechen. Jeder Stein kündet von märchenhaften und unheimlichen Geschichten. Andere,- die vor ihm in dieser entlegenen Gegend gelebt haben, begleiten ihn wie eine Geisterschar: Thomas Browne, Chateaubriand, Swinburne und Joseph Conrad. Sebalds Wallfahrt ist ein Buch ohne Vorbild ' eines, das zwischen Bericht und Fiktion, Autobiographie und Geschichtsschreibung eine neue, eigene Form sucht und findet.