Лучшие книги Йоханана Мироновича Петровски-Штерна

Эта книга - о встрече традиционной еврейской общины и русской армии, о социально-политических и духовных обстоятельствах этой встречи, а также о ее последствиях. Автор прослеживает историю взаимоотношений военного ведомства с евреями России и Царства Польского от первого еврейского рекрутского набора 1827 г. вплоть до начала Первой мировой войны. Исследователь рассматривает военную и национальную проблематику в широком социокультурном контексте: литературные образы еврейских солдат в русской армии, отношение военных министров и полковых командиров к этническим меньшинствам, быт воспитанников в кантонистских батальонах, думские дебаты и…

Є багато такого, чого звичайні українці не знають про євреїв, а звичайні євреї - про українців. Мабуть, так само багато чого українці та євреї не знають про самих себе. Що ж до решти світу, то там про ці два народи, які на землях сучасної України живуть поруч понад тисячу років, знають навіть менше. Внаслідок цих чинників євреї та українці, які високо цінять спадщину своїх предків, зазвичай бачать одне одного крізь призму спотворень - стереотипів, непорозумінь та упереджень.

Ця книжка не обіцяє зняти глибоко закорінені стереотипи, проте вона може бути тим першим кроком, що відкриє правду українцям про євреїв, а євреям про українців. Її також можна пооціновувати як довгоочікуване джерело інформації для тих, кому цікаво буде більше дізнатися про неймовірну країну та два її народи.

У дванадцяти тематичних розділах автори ретельно досліджують спільне та відмінне між євреями та українцями. Серед висвітлюваних тем - географія, історія, економічне життя, традиційна культура, релігія, мова та книгодрукування, література й театр, архітектура й мистецтво, музика, формування діаспори та українська сучасність. Завершальний розділ - це роздуми авторів про сучасність і майбутнє.

Ця жваво написана книжка розрахована на широке коло читачів, але може задовільнити й найвибагливішого фахівця. Наратив книжки суттєво доповнюють 335 кольорових ілюстрацій, 29 мап та декілька текстових вставок із описами специфічних феноменів або розповідями про контроверсійні питання. Також книжка містить перелік літератури для подальшого читання.

Це видання, що побачило світ англійською мовою під назвою «Jews and Ukrainians:
a millennium of со-existence» (Торонто, 2016) та одночасно у перекладі українською мовою,
викликало значне зацікавлення в читачів. Готуючи до друку друге українське видання, автори доопрацювали текст та додали зведений покажчик (предметний, іменний та географічний).
Книжку було написано на замовлення недержавної організації «Українсько-єврейська зустріч» (UJE), яка разом із урядом Канади (Міністерством громадянства й імміграції) співфінансувала публікацію книги у рамках проекту «Взаємо-Дія: Програма грантів і підтримки мультикультуралізму».

Перед вами ~ перша спроба зреконструювати перебіг соціального, економічного, релігійного та культурного життя єврейського містечка-штетла на теренах України, де у ХVIII - ХІХ століттях мешкало дві третини євреїв Східної Европи, а отже, більшість єврейської людности тодішнього світу. Йдеться головно про пів століття від 1790-х до 1840-х років, себто про той недовгий період, коли знищена протягом наступного сторіччя Атлантида східноєвропейського єврейства сягнула найвищого розквіту. Тогочасний штетл як приватне місто юридично був власністю польських маґнатів, географічно перебував у Російській імперії, але соціяльний, економічний і духовий провід у ньому належав єврейським елітам. У цьому трикутнику влади штетл тішився своєю «золотою добою», в ґрунті речі, втім, не надто тривалою і тривкою, що й далося взнаки, щойно царська адміністрація заходилася гнобити штетлівські вольності, прагнучи підважити (гадану) зверхність підкореної Польщі на західному пограниччі імперії. Весь цей незвичний і надзвичайний побит звичайних містечкових євреїв, самодостатніх у своїй громаді, змальовано тут з огляду на його розмаїті суспільно-політичні, господарчі, культурні, ґендерні та світоглядні аспекти, увиразнені в перспективі давноминулого часу. Запроваджений у книжці інноваційний підхід до першоджерел і оригінальні студії з матеріяльної культури й антропології уможливили й зумовили нову та несподівану історію штетла, який міг би стати «російським» відповідником європейських вільних торгових міст і осередком відповідної цивілізації, - але так і не став ним. Штетлові випала інакша доля, проте, відійшовши в небуття, він залишив по собі численні свідоцтва тих процесів і явищ, які творили й далі творять самі підвалини колективної пам'яті як сучасних євреїв, так і сучасних українців.

Подібно до представників будь-якої іншої упослідженої етнічної групи, єврейські еліти модернізувалися, інтеґруючись у панівну культуру, найчастіше – державну або імперську. Вони вибирали німецьку мову в Чехії, французьку в колоніях Північної Африки, російську на теренах Наддніпрянщини, Слобожанщини та Південної України.

Видана англійською мовою 2009 року в Yale University Press, книжка знаного дослідника історії та літератури східноевропейського єврейства професора Північно-Західного університету в Чикаґо Йоханана Петровського-Штерна пропонує важливу поправку до цієї моделі, адже тут ідеться про євреїв, які вибрали собі інтеґрацію в бездержавну неімперську культуру – в націонал-демократичне середовище пригніченого сколонізованого народу.

На прикладі життя і творчости Грицька Кернеренка, Івана Кулика, Раїси Троянкер, Леоніда Первомайського і Мойсея Фішбейна – п’яти письменників і письменниць останнього століття, які виросли переважно в їдишемовному та російськомовному середовищі, але зрештою прийшли в українську літературу, автор пропонує розглянути мовний і культурний вибір, у ґрунті речі супротивний щодо звичаїв єврейської інтеґрації, імперського асиміляційного вектора і традиційного вибору на користь самозбереження.

There is much that ordinary Ukrainians do not know about Jews and that ordinary Jews do not know about Ukrainians. As a result, those Jews and Ukrainians who may care about their respective ancestral heritages usually view each other through distorted stereotypes, misperceptions, and biases. This book sheds new light on highly controversial moments of Ukrainian-Jewish relations and argues that the historical experience in Ukraine not only divided ethnic Ukrainians and Jews but also brought them together.


The story of Jews and Ukrainians is presented in an impartial manner through twelve thematic chapters. Among the themes discussed are geography, history, economic life, traditional culture, religion, language and publications, literature and theater, architecture and art, music, the diaspora, and contemporary Ukraine. The book’s easy-to-read narrative is enhanced by 335 full-color illustrations, 29 maps, and several text inserts that explain specific phenomena or address controversial issues. Jews and Ukrainians provides a wealth of information for anyone interested in learning more about the fascinating land of Ukraine and two of its most historically significant peoples.

Взяв за основу историю Мошко Бланка, прадеда В.И.Ленина по материнской линии, автор книги рассуждает о том, что значит "еврейское происхождение" в дореволюционной России, в Советском Союзе и в посткоммунистической России. Зачем еврею из Староконстантинова принимать православие? Почему его правнук, В.И.Ленин, терпеть не мог, когда людей определяют по этнонациональному признаку, с какой целью он манипулировал еврейским вопросом и отчего он не переносил еврейских марксистов? Зачем было интернационалистам-большевикам скрывать еврейские корни генеалогии Ленина? Наконец, для чего российским ксенофобам и неофашистам делать из Ленина еврея, каковым он никогда не был? Автор рассматривает все эти вопросы на широком фоне новой и новейшей русской истории и приходит к неутешительному выводу о глубоких расистских предрассудках российского официоза.