Цитаты из книг — Евгений Плужник

Люди часто вважають за кохання звичайнісінький потяг, такий елементарний, що сила й характер його часто зовсім не міняються при переміні об'єктів... Люди часто говорять: "Я вас кохаю" тоді, як треба казати: "Я вас хочу..."

Хмари ці, такі безформні, Хмари ці, такі безформні, Вечір цей, безбарвно світлий Все неначе мляві тіні В безгомінній порожнечі... Тихне голос... В'януть рухи... Сядь і сни, згорнувши руки... Ах, які безформні хмари! Ах, який безбарвний вечір! *** Блакитний безум! Море підо мною І небеса — куди не подивись! І вже душа не…

Від упорядника | Новини | Зміст | Стежки | Подяка Є.Плужник * * * Що день — все глибшає свідомість, Все ширший розмах у думок, – Та пристрасть тихшає... Натомість Передосінній холодок Чуття голубить... Дивно чути, Як відміняєшся ти сам, Вотще силкуючись збагнути, Де грань тим змінам і часам, Що в них ті зміни! Дико знати,…

Галілей От ликующих, праздно болтающих, Обагряющих руки в крови Уведи меня в стан погибающих За великое дело любви. Н.Некрасов Марусі Юрковій присвячую По безмежних просторах знайома путь Не втомила землю і досі, Бо ось знову дощі ідуть, Осінь. І коли повз кав'ярні, де теплі огні, В черевиках іду подертих, Чогось раптом…

Читаю Синклера, хожу на биржу. Вырос Мечтателем на Псле среди лесов. Из прошлого — Горация лишь вынес, Из будущего — пару тысяч слов. Когда решусь — закрою сердце, уши! Ведь цель одна — что эта и что та. Про будущее всё я переслушал. О прошлом, всё что мог, перечитал! *** Долі моєї ціна – У повітовому місті осінь, А вона…