Алексей Чупа — о поэте

Предложить изменения

Хочу розказати, як вчора втратила цноту

Ні, не поспішайте відписуватися, я все ще про книжки. Просто вчора я вперше у житті прослухала аудіокнигу. Технічно це була не перша аудіокнига у моєму житті, адже років так 8 тому я слухала цикл книжок Ender’s Game Орсона Скотта Карда в оригіналі, але то було виключно заради тренування розбирати англійську на слух, а не заради сюжету чи історії. А ось саме свідомий вибір - послухати книгу, що зацікавила анотаціє - то тільки вчора.

Отже, моя перша - "Бомжі Донбасу" Олексія Чупи в начитці Андрія Любіча, придбана в Абук.

По формі - роман в романі. За жанром - пророча постмодерністська альтернативна історія, покликана відповісти на вічні питання самоідентифікації нації, віднайти національну ідею та сенс, об'єднати та примирити всіх нас, тих, хто живе в…

Я уявлення не маю де Олексій Чупа бере ідеї для своїх книг, але вони - чудові! Поки на першому місці мого персонального рейтингу "10 слів про вітчизну", але "Вишня і Я" не сильно поступається. Уявіть собі: ви чоловік, вам трішки за 30, від вас пішла чергова пасія, та ще й забрала з собою кота... І тут... ви знаходите маленьку дівчинку. В супермаркеті. І забираєте її до себе в дім. Купуєте щодня фрукти. І розумієте, що вам є про кого турбуватись. Насправді, якщо спробувати не думати, як дорослий ("І що, поліція на це не зважає", "Невже сусіди не помітили", "А як вона піде в школу без документів", "Дитина - це ж не кіт, як її можна була отак підібрати і не думати про майбутнє") то книга виглядає дуже доброю. По-перше, вона написана простими реченнями. Напевне, востаннє я читала щось…