Лучшие книги Гео Даниловича Шкурупия

Ґео (Георгій) Шкурупій (1903–1937) — письменник-панфутурист, сценарист і редактор ВУФКУ, журналіст. Належить до тих українських письменників ХХ ст., чиї імена називають «несправедливо забутими».

Події роману відбуваються в Києві, Петербурзі, на фронтах Першої світової війни. Герої Шкурупія — Жанна, дочка професора, Стефан Бойко — колишній студент, Муславський — філолог й історик, поручник Голубятников — тільки один раз зібралися всі разом у квартирі Жанни. Ця зустріч поклала початок ворожнечі між ними, бо всі були закохані в неї.

Живучи очікуванням надзвичайного кохання, Жанна жодному з них не віддавала переваги. Відтак дороги молодих людей розійшлися: Жанна переїхала до Петербурга, а зрада Голубятнікова як помста своїм суперникам приводить їх усіх на фронт.

Жанна Барк обрала для себе шлях батальйонерки й зазнала з жіночим батальйоном чимало випробувань.

Антология детективної прози 20-х-30х років ХХ століття

До авторської прозової антології Гео Шкурупія увійшло одинадцять текстів, написаних у 1920-ті й на початку 1930-х років. Серед них читачі знайдуть і повість про жінок на фронті Першої світової війни (гідний зразок жанру воєнної прози), і короткі оповідання, де на тлі виразного побуту епохи змальовано характерні для неї людські історії, і цикл "Монгольські оповідання", написаний після подорожі автора в Монголію, і повість про Тараса Шевченка, якого олюднювати й вичищати від бронзи почали саме футуристи під гаслом "Реабілітація Шевченка". Частину текстів було опубліковано в тогочасній періодиці, й сьогодні вони вперше повертаються до читача.

Пропонуємо увазі читачів найбільш повну презентацію творчого доробку Ґео Шкурупія (1903—1937), одного з чільних представників українського літературного аванґарду, автора значної кількості поетичних («Психетози», «Барабан», «Жарини слів», цикл «Море», «Для друзів поетів сучасників вічности», «Божественна комедія», «Зима 1930 року») та прозових збірок («Переможець Дракона», «Пригоди машиніста Хорна», «Штаб смерти», «Січневе повстання», «Страшна мить», «Проза. Т. 1. Новелі нашого часу» та ін.), а також трьох знакових для літератури першої половини XX ст. романів («Двері в день», «Жанна батальйонерка», «Міс Адрієна») і численних публіцистичних праць, що до сьогодні лишалися малодоступними не тільки широкому читачеві, а й спеціалістам вузького профілю.

Видання може бути використане як посібник у школах і вищих навчальних закладах.

Ґео (Георгій) Шкурупій (1903–1937) — письменник-панфутурист, сценарист і редактор ВУФКУ, журналіст. Належить до тих українських письменників ХХ ст., чиї імена називають «несправедливо забутими».

Дія роману відбувається у великому індустріальному місті. Головний герой Теодор Гай прагне позбутися кайданків, що прикували його до міщанського оточення. Він шукає своє місце у великій розбудові нової країни. Не маючи внутрішньої сили порвати з дружиною та її оточенням, Гай намагається інсценувати свою смерть і в такий спосіб зникнути з їхнього життя. Перед ним дві двері — одна веде в ніч, друга відкриває шлях у день. Саме нічна, утаємничена, атмосфера підштовхує Гая до мрійливих романтичних вигадок.

Також до збірки ввійшов останній роман автора «Міс Адрієна» — він і до сьогодні є фактично невідомим широкому загалу.

«Шляхи під сонцем» – це п’ять подорожніх репортажів шести українських письменників 20- х років. Письменники різні, долі в них різні, вподобання й хобі так само різні, а отже, вони по-різному дивилися на світ. Дмитро Бузько і Гео Шкурупій плавали Дніпром і бачили Дніпрельстан. Олександр Мар’ямов роздивлявся Іран та Ірак. Миколі Трублаїні випала честь помандрувати в полярні води до далекого острова Врангеля, дорогою завітавши у тропіки. Валер’ян Поліщук ретельно оглядав Норвегію й трошки менш ретельніше – Швецію й Фінляндію, а Саві Голованівському доля дозволила глянути на фашистську Італію. Що може бути цікавіше, ніж далекі мандрівки, та ще й у таку бурхливу й швидку добу?

У книжці «Для друзів поетів сучасників вічності» зібрано поетичний доробок Гео Шкурупія за 1921—1929 роки. Він сам зібрав ці вірші, упорядкував, поділив на цикли і прибрав розділові знаки в назві книжки.

Події роману відбуваються в Києві, Петербурзі, на фронтах Першої світової війни. Герої Шкурупія – Жанна, дочка професора, Стефан Бойко – колишній студент, Муславський – філолог й історик, поручник Голуб’ятніков – тільки один раз зібралися всі разом у квартирі Жанни. Ця зустріч поклала початок ворожнечі між ними, бо всі були закохані в неї.
Живучи очікуванням надзвичайного кохання, Жанна жодному з них не віддавала переваги. Відтак дороги молодих людей розійшлися: Жанна переїхала до Петербурга, а зрада Голуб’ятнікова як помста своїм суперникам приводить їх усіх на фронт.
Жанна Барк обрала для себе шлях батальйонерки й зазнала з жіночим батальйоном чимало випробувань.