Больше рецензий

6 октября 2019 г. 20:22

308

3

Сьогодні, в День Вчителя, дуже символічно писати відгук саме на цю книгу. Адже вона про справжніх вчителів, для яких їхня професія не просто вибір, а покликання.

Мені в житті пощастило і з першою вчителькою, і з двома прекрасними класними керівниками в старших класах. Вони нас любили і розуміли. Але траплялися й такі, які просто відсиджувалися за зарплатню.

Але можливо трохи підзабулися за десять років шкільні будні, бо в емоційному плані книга пройшла повз мене і не зачепила.

Так, я в захваті від містера Деніелза і від його виняткового дару бути Вчителем з великої літери. Я хотіла щоб для Еллі та її друзів все закінчилося якнайкраще. Але відчуваю, що нічого в мені і в моєму житті не змінидося б, якби я не прочитала цю книгу.

Та все одно, я б рекомендувала її всім, без виключення, вчителям. Особливо тим, які працюють в молодших класах і з дошкільнятами.

Дислексія, то підступна і досить страшна хвороба. Особливо зараз мене зрозуміють всі книголюби. В нашому житті все зав'язано на вмінні читати. Назви продуктів у супермаркеті, меню в кафе, функції в електроприладах, та ще купа всього, де необхідне вміння читати.

Що мене в цій книзі дійсно зачепило, так це справжня дружба, яку описує автор. Ми спостерігаємо як вона зароджується і кріпне, і це прекрасно.

Напевно, книга не дарма підліткова. Бо діти набагато добріші за нас, дорослих. І думаю, що повз них вона точно не пройде. А навпаки дозволить багато зрозуміти і переосмислити.