5

Комунізм-це не тільки політика, це спосіб життя. Бути рівними та однаковими, чи бути однаково рівними бідними? Всі, хто пережив комунізм в Радянському Союзі можуть зрозуміти тих, хто його пережив у Балканах. Допоки буде живим покоління піонерів, доти буде страх перед тотальним дефіцитом, правом самовираження і новизни.

Історії зібрані у книзі знайомі нам усім з уст бабусь та дідусів, але вони набирають ного звучання. Зараз нам складно уявити як жити без туалетного паперу, без м'яса та риби в крамницях, навіть без молока та яблук, проте з фарбою для волосся тільки одного кольору і соромом бути жінкою-як особистістю. Нам дивно, як це тривалий час збирати кошти на пральну машину, а після купівлі накривати її вишитою серветкою і вихвалятися перед іншими, не перучи при цьому, щоб не зламалося. А чи пам'ятаєте ви часи, коли пакети після використання пралися, висушувалися і ними користувалися до поки не порвуться (хоча для ремонту можна було використати клейку стрічку)? А по якому приймати гостей, маючи на вечерю відварену картоплю, салат з картоплі і пару яєць?

Сумно до болю, проте це відчувається вже як післясмак. В ті часи люди сприймали це за норму, адже багатство це сором. І це зараз нам цікаво дивитися лайфхаки і розуміти, що по суті це трата часу, а тогді кожна жінка повинна була вести господарство з мінімумом засобів і максимумом винахідливості.

Ці історії зачіпають за живе. Ба, більше-вони вивертають нутро даючи зрозуміти, що сучасність являється океаном можливостей яких були позбавлені наші рідні з минулого. Це історії жінок, на плечах яких трималася сила чоловіків, але яку вперто не хотіли бачити.
⠀