3

Після "Будинку дивних дітей" Ренсома Ріггза роман Маріанни не здався чимсь новим та захоплюючим. Але присутній деякий шарм і вдячність, що в Україні ще є що почитати.
Книга більше схожа на сценарій, який з часом забажають екранізувати. але на це марно сподіватися, мабуть. мрії-мрії вони такі.)
Поставила не дуже високу оцінку, тому що сюжетна лінія не здалася повною. Все пропливало неначе уві сні, якимись уривками, кадрами. Це дає можливість для фантазії, але мені було нецікаво самій збирати всі пазли до купи, тим більше, що в результаті логічний ланцюжок виявився з прогалинами. Чи то я "старий недоробок, генетичний непотріб" чи то книга зарозуміла.
Яким боком Ангеліна знала, що Дарина хороша?(ну гаразд, відповідь є. побачила, як Дарина світиться і зрозуміа, що своя) Але далі пробігла нотка, що Дарина відіграє важливу роль у інтелектуальній битві.(Нічого такого я не вичитала, з якого дива Ангеліна так була впевнена, не зрозуміло. Вона ж бачила Дарину декілька хвилин!).