5 Чому кралась тінь, або Карлайл і Череп

Ну що ж, повернулася я в старе добре агенство Локвуд, вірніше Люсі, та, власне, різниці немає, адже я теж давно очікувала на цю мить.
Одразу ж скажу, нічого там не змінилося, Локвуд все такий же невгамовниц і трішечки сноб, Джордж все той же ботан, що полюбляє смачно поїсти, а Ґоллі все така ж чарівна і охайна.
Ба, ні, все таки агенція і правда дещо змінилася. Стало тихо і привітно, ну просто ви ж в курсі, що повернулася Люсі до друзів сама. Так, вона втратила свого не/друга Черепа, а разом з ним ніби частинку себе. Хто ж знав, що так буде не вистачати цього старого буркотуна-зануди?
Власне, з цього і починається четверта, мабуть одна із важливих частин цього неймовірного циклу.

Автору вдається дуже правильно розставити акценти, і кожен герой відкривається нам ще більше.
Люсі вчиться контролювати свій дар. Але вже стає зрозуміло, що він розвивається в неї ще більше. Отже, тепер це стає її суттю і козирем. Стосунки з Ґоллі покращуються. Дівчата намагаються розгледіти кращі сторони одна в одної, а не зациклюватися на гірших (хоча де там в тої смаглявки гірші якості?).
Джордж Кіббінс в якості агента на виїзді просто неперевершений. А те, що він вкрав окуляри для Кіпси, щоб той міг бачити привидів, це просто вища характеристика для хлопця. Від лютої неприязні (самі згадайте Квіла в перших частинах) до дбайливої турботи, це ж яке треба мати серце?
Ну і сам Ентоні Локвуд в якості керівника помітно збільшеної команди (і ні слова, що Кіпс тут ні до чого), просто взірець для інших. Все такий же амбітний і хоробрий, але уважний до кожного, чуйний начальник, який вміє приймати не прості, але швидкі рішення.

А подіі тут ох і насищені. Де тільки не побувають наші друзі, в які халепипригоди не втраплять. Прийдеться і на незаконному таємному аукціоні побувати (артефакти, виявляється, не так просто знищити), і в Товариство Орфея навідатись (Кіпсе, окуляри бережи!), і в компанії «Ротвел» кіпіш навести (так, трішечки-трішечки *сарказм*), ну а головне Прокляте Селище позбавити від навали привидів.
А ще нам трішечки привідкриється таємниця Черепа. Так, того самого приятеля Люсі, що шепоче. Навіть не таємниця, а дивний його характер. Просто «зочотний» чувак з глузливою посмішкою. Все ніяк не можу забути його: «Я тобі таку річ пропоную, а в тебе лише картопля на думці!»Як би там не було, з Тим Боком Люсі все зрозуміла.

Та сама головна інтрига чекає у фіналі. От де, виходить, криється загадка навали привидів. От тільки їі нам сьогодні і зараз ніхто не відкриє.

Перевод.

Ну что ж, вернулась я в старое доброе агентство Локвуд, вернее Люси, да, собственно, разницы нет, ведь я тоже давно ожидала этого мгновения.
Сразу же скажу, ничего там не изменилось, Локвуд всё такой же неугомонный и немножечко сноб, Джордж всё тот же ботан, и любит вкусно поесть, а Голли всё такая же обаятельная и опрятная.
Хотя нет, пожалуй, агентство и правда несколько изменилось. Стало тихо и приветливо, ну просто вы же в курсе, что вернулась Люси к друзьям сама. Да, она потеряла своего не/друга Черепа, а вместе с ним будто частичку себя. Кто же знал, что так будет не хватать этого старого ворчуна-зануды?
Собственно, с этого и начинается четвёртая, пожалуй, одна из важных частей этого невероятного цикла.

Автору удается очень правильно расставить акценты, и каждый герой открывается нам еще больше.
Люси учится контролировать свой дар. Но уже становится ясно, что он развивается у неё все сил нее и сильнее. Теперь это становится ее сутью и козырем. Отношения с Голли улучшаются. Девушки пытаются разглядеть лучшие стороны друг у друга, а не зацикливаться на худших (хотя где там у смуглянки худшие качества?).
Джордж Киббинс в качестве агента на выезде просто неотразим. А то, что он украл очки для Кипса, чтобы тот мог видеть призраков, это просто незабываемр. От яростной неприязни (сами вспомните Квилоа в первых частях) до бережной заботы, ведь это какое надо иметь сердце?
Ну и сам Энтони Локвуд в качестве руководителя заметно увеличенной команды (и ни слова, что Кипс здесь ни при чем), просто образец для других. Всё такой же амбициозный и храбрый, но внимательный к каждому, отзывчивый начальник, умеющий принимать не простые, но быстрые решения.

А события здесь ох и насыщенные. Где только не побывают наши друзья, в какие только переплётыприключения не впутаются. Придётся и на незаконном тайном аукционе побывать (артефакты, оказывается, не так просто уничтожить), и в Общество Орфея наведаться (Кипс, очки береги!), и в компании «Ротвел» кипишь навести (да, немножечко, *сарказм*), ну а главное - Проклятый Поселок избавить от нашествия привидений.
А еще нам немного откроется тайна Черепа. Да, того самого приятеля Люси, что шепчет. Даже не тайна, а удивительный его характер. Просто «зачётный» чувак с насмешливой улыбкой. Всё никак не могу забыть его: «Я тебе такую ​​вещь предлагаю, а у тебя только картошка на уме!» Как бы то ни было, с Той Стороной Люси всё поняла.

Но самая главная интрига ждёт в финале. Вот где, значит, кроется загадка нашествия привидений. Вот только её нам сегодня и сейчас никто не откроет.