3.5 Місто без моральних рамок

Коли я сам вчився в Києві, місто малювалося мені душним і занадто великим. Або ж навпаки - ти здавався у ньому таким маленьким, що було аж некомфортно. Дякуючи "Місту" я згадав це вже забуте почуття.

"Місто" цікаве тим, що головному герою не хочеться співчувати. Він мудило, яких небагато є. Жахливий егоїст, який тільки переймається за власний комфорт і без остраху топче почуття інших людей. Велике місто просто зриває з нього окови совісті та перетворює у морального виродка.

Спочатку він боявся, що не вступить в інститут, а наступного дня вже ремствує, що отримав стипендію не таку велику, як сподівався. Кожний успіх викликав у нього не радість, а заздрість і ще більші амбіції. Мало, все було мало. А як легко він кидав жінок, яким обіцяв все життя любити. Особливо жорстоко це було із Зоською, якій він одного дня запропонував оженитися, а наступного - кинув її та на її ж очах зваблював іншу дівку. Зоська не витримала і вчинила самогубство. Але через призму егоїзму він навіть не зрозумів, що саме його дії до цього привели.

"Ой, я такий самотній і нещасний, пожалійте мене" - автор прекрасно показав мерзотність протагоніста, навіть попри його активність в роботі та суспільному житті.

Адже можна бути відомою та талановитою людиною, активістом, але при цьому бути абсолютно аморальним егоїстичним покидьком. Все як в реальному житті.

Твір мені сподобався. Соковита мова, цікаві підняті теми, нестандартне сприйняття головного героя. Не вистачило хіба що показного покарання, але то вже моє власне бажання.

7 з 10.