4.5 Не так сталося, як гадалося

Можна сказати, що Варгас Льйоса - автор на любителя, але я - один з таких любителів. У нього також є свій світ на кшталт фолкнеровської Йокнапатофи, маркесовського Макондо чи амадуанської Баїї - тільки його округ не лише Ліма, П'юра чи Талара, а набір персонажів, що діють у будь-якій точці Перу, наче балаганні ляльки, обігруючи чергову авторську ідею. Саме такою парою ляльок є сержант Літума й лейтенант Сильва, що по заангажованості з ними може конкурувати хіба що дон Рігоберто, чи "поет Хоакін Рамос з моноклем і козою, яку називав своєю газеллю". А розслідувати поліціянтам доводиться загадкове й жорстоке вбивство Паломіно Молеро, юнака, що уславився в усій окрузі чудовим виконанням болеро і не тільки, так що користувався шаленим попитом для виконання серенад на замовлення. А крім того, попри білий квиток, пішов добровольцем на військову авіабазу, аби бути ближче до загадкової коханої.

Мало того, що слідство ведеться якось дивно, - здається, про те, що саме сталося відомо усім, крім хіба що поліціянтів. Але всі з нетерпінням очікують, що злочин буде розкрито, а вбивцю покарано. І зацікавлення в тому, чи відбудеться покарання, не менше ніж вболівання за те, щоб лейтенант нарешті вже "укоськав свою гладуху" донью Адріану.

Але, коли злочин через 19 днів розкрито, всі чомусь невдоволенні: пересічні громадяни тим, що вбивцями виявляються зовсім не "тузи", як їм хотілося б, тож тим знову вдається уникнути кари; а органам, звичайно, не до вподоби виносити сміття зі своєї хати, особливо коли "сміттярі" - функціонери з іншого відомства. Та й інше відомство теж не в захваті - тож прямувати горе-детективам, попри начебто успіх, туди, де козам роги правлять. Та й з доньєю Адріаною вийшло теж якось зовсім неочікувано...

Я зауважив також цікаву деталь (не знаю, можливо й збіг): Palomino Molero з іспанської чи не Голубочок М'ясорубка? Чи не в таку ж м'ясорубку потрапив закоханий туркітливий "голубочок" в суспільстві, де почуття - ніщо, хіба що тема для чергового шлягера на кшталт:

Подивись на цих курчат на ро-о-озі,
Що не хочуть навіть глянути на ме-е-ене...

Як тут не погодитись із філософським підсумком Літуми: "Трясця твоїй матері!"