5

Коли берешся читати класику, розумієш, що твір може бути дещо нуднуватий або ж неактуальний для сьогодення.

Але все вищезазначене точно не стосується даного роману. Майже з перших сторінок ця історія "затягнула" мене у свій світ.

Неймовірний талант автора передати глибину людської душі просто вражає! А який вир емоцій з'являється у читача!

Якщо вам подобаються книги з яскравими персонажами - від усієї душі раджу прочитати роман "Місто'. Та й взагалі раджу прочитати цю книгу, бо вона варта знайомства!

Звичайний сільський хлопець Степан приїздить до Києва, щоб вступити до вузу. Це його мрія, для здійснення якої він невпинно працював роками.

Він прагне здобути освіту, щоб потім повернутися в село і працювати над покращенням життя своїх односельців.

Ось такий позитивний персонаж ми зустрінемо. Як те блискуче, соковите яблучко!

Тільки бувають такі яблука, які тільки вкусивши, розумієш, що воно повністю гниле всередині.

Так і цей хлопець, такий розумний, ввічливий, альтруїстичний, виявився пихатим та зарозумілим; сам не знає чого хоче і без жодних сумнівів використовує інших.

Хтось може сказати, що це місто його змінило. Та, насправді, життя в Києві стало своєрідним каталізатором, що розкрило справжнє єстество цієї людини.

"Скільки з нас любило десяток жінок, перебрало ще більше друзів, а котлети любить усе життя!" - ось Степанова життєва філософія.

Огидний персонаж, як світобаченням, так і поведінкою й ставленням до всього навколо - жінок, товаришів, роботи.

Книга дуже сильно вразила мене - і своїм колоритним головним героєм (скільки я злилася і лютувала читаючи про нього) і неймовірно талантом та майстерністю письменника.

Це перша книга Підмогильного, яку я прочитала, але точно не остання.