0 До сліз просто...

Боже, тільки я плакала від цієї книги? Хоча, в день пам'яті жертв голодомору я завжди плачу... Світла їм пам'ять. Знала, що читати цю роботу буде важко дуже - це ж особисті спогади. Отак і наважилася лише у 24 роки... А у школі, чомусь, цього аатора і не проходила. "Жовтого князя" і не згадували при школярах - дарма...Прекрасна класика для старших класів - хотіла б, щоб наступні плкоління його у школі проходили.
І сором тим, хто досі відстоює думку, що голодомор - вигадка української влади...