Людмила Таран – лучшие книги

«Лялька. Оповідання про дитинство» — збірка короткої прози сучасних українських письменників. Ці твори — яскраві та щемкі, ніжні, а часом й болісні. Вони про світ дитинності, коли все бачиться й сприймається так по-особливому.

13 різних історій про час і стан, коли лялька — найліпша приятелька, дерева високі-високі, а звичайні речі перетворюються на казкові.

«Яблуня» — книжка-діалог, у якій відомі в Україні й закордоном жінки — мами і доньки — говорять про важливі моменти, згадують знакових людей та події, що залишили слід у житті. Це — інтригуючі сюжети, які дивовижним чином перегукуються між собою, як і самі долі матерів: особисте постає свідченням епохи.

Оксана Забужко, Наталка Білоцерківець, Софія Майданська, Богдана Павличко та Мар’яна Савка розповідають про найрідніших, котрі суттєво вплинули на їхнє життя і творчість.

Тіло і душа так часто перебувають у суперечливих стосунках, ніби не належать одній людині... Цим мучаться, про це розмірковують і над цим сміються героїні новел Людмили Таран із хх нової книжки "Прозорі жінки".
Упізнавані ситуації та деталі, буденне та містичне переснувалися в її прозі, як це буває і в житті.
Для широкого кола читачів.

Антологія порушує провакативне питання ставлення до жіночої тілесності у вітчизняній прозі ХІХ – на початку ХХ. Вступ упорядниці Ольги Лагутенко «Жіноча роль» окреслює головні теоретичні аспекти проблеми, розставляючи акценти на принципових моментах у тексті.

У книжці читачі знайдуть знакові твори класиків української літератури, зможуть простежити зміну трактування образу жінки в новелістиці від І. Нечуя-Левицького до О. Кобилянської. Окрім художніх текстів книжка містить ілюстраційний матеріал, взятий з виданої нами монографії «Українська графіка першої третини ХХ століття». Післямова Ольги Лагутенко розкриває питання презентації тілесності в українській графіці вказаного періоду, що випередила основний масив тогочасної літератури.

Такий підхід допоможе на промовистих зразках з'ясувати особливості культурної рефлексії жінки, її тілесності залежно від різних соціальних та історичних обставин, а також дасть змогу по-іншому подивитися на сьогодення, оцінити, наскільки сучасними ми стали.

Книжка, яку Ви взяли до рук, — вдала спроба авторки виокремити з-поміж написаного на межі XX/XXI століть автобіографічні прозові тексти кількох українських письменниць і простежити творення ними нової мови, так званого писання крізь тіло, з притаманними йому інтимністю, тонким психологізмом, прагненням через власне письмо проаналізувати і усвідомити: якою ти є насправді і якою тебе воліють бачити оточуючі.

Книжка адресована усім, незалежно від статі та тендерних уподобань.

У черговій книжці літературного проекту «Текст + Контекст» журналістка та поетеса Людмила Таран упорядкувала вибрані фраґменти творчості трьох видатних жінок-літераторів кінця ХХ століття — Емми Андієвської, Соломії Павличко та Оксани Забужко. Супровідні матеріали та інтерв’ю поряд з їхніми літературними доробками складають вичерпні літературні портрети героїнь книжки.

Вона не ангел, вона - Магдалина. Грішниця? Свята? Вона – як усі, вона – особлива. Уляна, Інна, Галина, Ліна... – це також її імена. Впізнаєте? Може, з котроюсь із них ви зустрічалися в дорозі. Може, якась промайнула у вашому сні.

Буденність та буттєвий вимір, іронія й романтизм, таємничо-містичне та впізнаване — все це поєдналося в книжці новел Людмили Таран. Одвічна напруга й осяйні миті людських стосунків, екзистенційні переживання, знайомі чи не кожній людині, — провідна проблематика її прози.

Чого міфічний Єдиноріг опинився в… чорнобильській зоні? Чи пов’язане перевтілення душ (реінкарнація) із «дітьми індиго»? Чому і жінки, й чоловіки бояться поглянути на себе в Дзеркало Єдинорога? На тлі інтимних історій членів однієї київської родини – метафізичний діалог нашої сучасниці із Ольгою Кобилянською про Жінку на межі приватного.

«Айвенко, або Чоловіки — це…» — нова книжка Людмили Таран, української письменниці та журналістки. У центрі книжки — чоловіки різних поколінь і характерів. Сильні духом і слабкі, віддані та зрадливі, романтичні й цинічні, молоді та старі. А поряд з ними постають яскраві та влучні жіночі образи. Чесна й чуттєва проза Людмили Таран спонукає до переосмислення узвичаєного та глибоких екзистенційних переживань.

«Шалені авторки» — це антологія текстів українських письменниць, своєрідна мандрівка крізь останні два століття, під час якої різні авторки, маючи несхожі стильові уподобання й естетичні орієнтації, змальовують усю множинність і складність жіночого досвіду. Перед читачами постануть декадансні персонажки Ольги Кобилянської, екзотичні героїні Софії Яблонської, рішучі бунтарки Ірини Вільде. Публікуються і найбільш резонансні тексти сучасних письменниць, зокрема Оксани Забужко і Людмили Таран. Книжка підготована у співпраці з ютуб-каналом «Шалені автор(к)и», авторами якого є літературознавці Віра Агеєва й Ростислав Семків.

Метафізика перетворень і перевтілень можлива тільки в поезії. Авторка, віддавши себе уяві, постає і карпатською саламандрою, і летючою рибою, і чоловіком, який зраджує коханок, і самотньою жінкою... Нова, шоста, збірка Людмили Таран — своєрідне вибране з останнього десятиріччя її творчості. П’ять розділів збірки — образні закладки у книзі буття людини ХХІ століття, що шукає неба на землі, але не цурається рідної стихії. Її метафорика зрозуміла для рідкісних поцінувачів поезії.