Иван Карпенко-Карый - все книги по циклам и сериям | Книги по порядку

У комедії Івана Карповича Тобілевича (Карпенко-Карий) «Мартин Боруля» сатирично зображено життя та побут заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями ігнорує здорові моральні норми. Комедія «Розумний і дурень» була написана в 1885 році. Твір відображає одвічну боротьбу між прагненням жити чесно та бажанням заробити швидко.

Комедія на 5 дій. У творі відображено вічну боротьбу між практицизмом і прагненням жити чесно; висвітлено питання, які не втратили актуальності й у наш час: що таке розум і дурість; для чого людині освіта; який син стане помічником батькам; до чого може дійти прагматична логіка та ін. Зображено роздуми, міркування та логіку різних типів людей.

До цієї книжки увійшли вибрані твори видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого — комедії «Мартин Боруля», «Хазяїн» та «Сто тисяч». У них відображено загострення класових протиріч, життя сільської буржуазії та козацтва в Україні в другій половині XIX ст. Ці комедії не втратили своєї цінності й сьогодні, були й залишаються гордістю національної театральної культури.

Іван Карпенко-Карий (1845—1907) видатний український драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру. Він створив незабутні, позначені динамічністю дії, яскравою сценічністю драматичні твори, які і сьогодні не втрачають своєї актуальності, І. Франко писав про І. Карпенка-Карого: «... він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література». До цього видання увійшли кращі п’єси Івана Карпенко-Карого: комедії «Хазяїн» і «Сто тисяч», «Мартин Боруля», драми «Безталанна» та «Наймичка».

Іван Карпенко-Карий (І.К. Тобілевич) — один з найдавніших українських письменників і діячів українського реалістичного театру дожовтневого періоду.
До однотомника ввійшли кращі драми і комедії видатного драматурга. В них Карпенко-Карий зумів розкрити глибокі соціальні конфлікти, вивів цілу галерею визискувачів народу — сільських глитаїв, показав перші зародки протесту та боротьби спролетаризованих селян проти експлуататорів.