Лучшие книги Ивана Карпенко-Карого

В основу сюжету п’єси «Мартин Боруля» Карпенко-Карий поклав факт із життя родини Тобілевичів. Батько письменника тривалий час був управителем поміщицьких маєтків і домагався визнання свого роду дворянським. Його зусилля й сподівання були марними, оскільки в документи вкралася помилка: у старих значилось прізвище Тубілевич, а в нових – Тобілевич. Він, як і герой драми, настільки близько сприйняв відмову в дворянському статусі, що довго хворів і мало не помер.

Іван Карпенко-Карий (1845—1907) — видатний український драматург, якого І. Франко назвав «одним із батьків новочасного українського театру». Найкращі драми і комедії Карпенка-Карого — «Безталанна», «Сава Чалий», «Мартин Боруля», «Сто тисяч» і «Хазяїн» — не втратили своєї цінності й сьогодні, були і залишаються гордістю національної театральної культури.

Іван Карпович Карпенко-Карий — видатний драматург, критик, театральний діяч, актор. У народній свідомості він залишається передусім автором чудових п’єс, одним із корифеїв українського театру. До видання увійшли кращі п’єси Івана Карпенка-Карого: комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», драма «Безталанна» та трагедія «Сава Чалий». Ці твори позначені динамічністю дії, яскравою сценічністю, яка і сьогодні не втрачає своєї актуальності. Видання адресоване широкому читацькому загалу.

П’єса класика української драматургії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» є психологічною трагікомедією, у якій розкриваються такі людські вади, як жадоба наживи та споживацький спосіб життя. Для головного героя твору – сільського багатія Герасима Калитки, сенс життя зводиться до того, аби купувати все більше і більше землі, ставати все багатшим і перевершити найзаможнішого чоловіка на селі – Жолудя. Прагнучи з усього отримати вигоду, Калитка позичає гроші кумові під заставу та прагне одружити свого сина з донькою багатія Пузиря. Засліплений власною жадібністю, він стає жертвою інтриг єврея Невідомого, який продає йому фальшивих сто тисяч карбованців. Але навіть перед смертю Калитка думає лише про гроші. Насиченість подіями, промовистість імен та динамічність сюжету підтримують читацьку увагу та зацікавленість, спонукають до роздумів над життєвими цінностями.

Короткие сведения о жизни и творчестве выдающегося украинского драматурга ХІХ ст., о театре "корифеев". Трагикомедия "Сто тысяч" (сокращенно) - классический образец украинского "театра корифеев". Проблема бездуховности человека, ослепленного стремлением к наживе. Проблема власти денег - сквозная и "вечная" в мировом искусстве. Средства сатирического изображения

«Безталанна» Івана Карпенка-Карого – соціально-побутова п’єса, присвячена темі родинних стосунків***. До відомих творів автора належать «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Сава Чалий», «Бондарівна», «Бурлака», «Наймичка», «Житейське море», «Суєта». Іван Карпенко-Карий – український драматург, майстер соціально-психологічної та сатиричної драми.

Іван Карпенко-Карий (1845—1907) видатний український драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру. Він створив незабутні, позначені динамічністю дії, яскравою сценічністю драматичні твори, які і сьогодні не втрачають своєї актуальності, І. Франко писав про І. Карпенка-Карого: «... він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література». До цього видання увійшли кращі п’єси Івана Карпенко-Карого: комедії «Хазяїн» і «Сто тисяч», «Мартин Боруля», драми «Безталанна» та «Наймичка».

Іван Карпович Карпенко-Карий — видатний драматург, критик, театральний діяч, актор. У народній свідомості він залишається передусім автором чудових п’єс, одним із корифеїв українського театру. До видання увійшли кращі п’єси Івана Карпенка-Карого: комедії «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн», драма «Безталанна» та трагедія «Сава Чалий». Ці твори позначені динамічністю дії, яскравою сценічністю, яка і сьогодні не втрачає своєї актуальності. Видання адресоване широкому читацькому загалу.

«Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого – історична п’єса, в якій постає образ козацького сотника.

До цієї книжки увійшли вибрані твори видатного українського драматурга Івана Карпенка-Карого — комедії «Мартин Боруля», «Хазяїн» та «Сто тисяч». У них відображено загострення класових протиріч, життя сільської буржуазії та козацтва в Україні в другій половині XIX ст. Ці комедії не втратили своєї цінності й сьогодні, були й залишаються гордістю національної театральної культури.

Драма на 5 дій, написана в 1885 у Новочеркаську. Пьеса - соціально-психологічний твір, в якому автор торкається болючої на той час теми збезчещення простої дівчини паном.

Іван Карпенко-Карий майстерно змалював у своїх творах яскраві характери, життєві ситуації, яких багато в будь-які часи і в будь-якій країні. Щиро сміючись із безглуздя і нерозумних вчинків героїв, школярі все ж таки в глибині душі співчуватимуть їм. Бо пиха, жадібність, нечесність, завдяки яким герої мріяли збагатитися чи піднятися на вершину життя, не допоможуть позбавитися страждань, знайти багатство й щастя.

Сюжет комедії автор будує на основі життєвих конфліктів, породжених законами життя. Багатий землевласник прагне досягти максимальних прибутків шляхом експлуатації робітників, розорення бідняцьких господарств. Заради наживи він іде навіть на шахрайство. Мільйонер Пузир домовляється з Маюфесом про участь у шахрайстві і дає вказівки своїм управителям посилити експлуатацію строкових робітників, позбавити їх землі. Ці плани Пузиря становлять зав'язку комедії. Під час здійснення хижацьких планів виникають різні ускладнення, конфлікти. Стався бунт робітників і селян, розкрито шахрайство, Пузир тяжко захворів. Загострення цих конфліктів становить кульмінацію комедії. Фінал п'єси водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву нирки.

Іван Карпенко-Карий (І.К. Тобілевич) — один з найдавніших українських письменників і діячів українського реалістичного театру дожовтневого періоду.
До однотомника ввійшли кращі драми і комедії видатного драматурга. В них Карпенко-Карий зумів розкрити глибокі соціальні конфлікти, вивів цілу галерею визискувачів народу — сільських глитаїв, показав перші зародки протесту та боротьби спролетаризованих селян проти експлуататорів.

Чумаки; комедія в 4-ох діях. — 1898, т. З, ч. І: 140 - 201. III.

Надмірна жага до грошей обертається бідою. Про це не з чуток знає Герасим Никодимович Калитка ("Сто тисяч"). Коли гроші стають важливішими за честь і затьмарюють здоровий глузд, людина здатна піти на злочин, як це зробив Терентій Пузир ("Хазяїн"). Та буває так, що злочин можна назвати подвигом, і навпаки ("Сава Чалий"). І тоді залишається шукати тільки правду, яку давно заступила брехня ("Мартин Боруля").
Найкращі драматичні твори великого класика в одній збірці.

В історії української культури і суспільно-політичного руху другої половини XIX — початку XX ст. І.Карпенко-Карий займає одне з найпочесніших місць. Активний діяч аматорського театру в 60—70-х роках, діяльний член таємного революційного гуртка в Єлисаветграді кінця 70-х — початку 80-х років, театральний рецензент, прозаїк, драматург, актор і організатор театральної справи — ось ті означення, які складають узагальнену дефініцію І. Карпенка-Карого як історичної особистості. Але найбільше відомий був І. Карпенко-Карий за життя (і таким лишається досі в народній свідомості) як драматург.

«Бурлака» Івана Карпенка-Карого – соціально-політична п’єса, в основі її конфлікту – боротьба захисника інтересів селян бурлаки Опанаса Зінченка проти сільського багатія Михайла Михайловича.