Рецензии на книги — Марина Павленко

Це книга для вчителів. Жахливо, що у вишах майбутнім педагогам пропонують зовсім інші твори. Це книга про двох маленьких школяриків із бідної родини. Зі звичайної родини, у якій мати розривається між кількома роботами, а батько пиячить. А діти живуть без батьківського догляду. Звичайнісінька собі родина. І разом із тим це книга про вчительку. Яка щиро зізнається, що не вміє приймати дитяче добро. Яка усе-таки йде до дітей додому. Яка вагається й хвилюється. Яка знає і боїться знати, де її Сойченки. Про те, як воно, учителювати. І як це можна робити з турботою про дітей.

СПОЙЛЕРЫ Очень странная книга. Из плюсов - хороший, богатый язык и интересная история с проклятием, сюжетные линии сплетаются в солидный такой тугой клубок и довольно интересно наблюдать за тем, как же это все в итоге распутается. Но! Такой неприятной главной героини я не встречала ни в одной детской книге. Вроде бы девочка из хорошей семьи, с нормальным воспитанием. При этом в голове у нее полная каша и все мечты Софийки устремлены к красавцу-однокласснику, который: а) курит (О, как красиво и мужественно!), б) приторговывает в кустах краденым (Ох, какой практичный!), в) разговаривает как уркаган и ни в грош не ставит нашу главную героиню (Ему простительно!). Еще у девочки есть друг Сашка, который вроде и верный, и хороший, да вот незадача... Лицом не вышел и вообще беднота босяцкая.…

Болюча історія хлопчини, який нікому не потрібен. Мати влаштовує особисте життя, вітчим знущається. У школі - свої проблеми: однолітки дуже по-різному ставляться до Миколки, а щодо вчительки у хлопця своя думка. Єдиний справжній друг Миколки - собака. Вдячний за порятунок, цей пес у вогонь і в воду ладен піти за свого товариша. Так і живуть - наодинці зі своїми проблемами.

Історія, знайома до болю. Упізнала в ній своїх учнів...

І хоч є в цих Миколчиних пригодах веселі моменти, та дуже сумно й боляче за таких дітей.

Мне книжка очень понравилась, не смотря на то что я читаю книги на родном языке очень редко. Язык красивый, читался легко да и сюжетная линия, для детской книжки, очень интересная, и хоть это и книга для детей, мне ее читать понравилось. А какие красивые иллюстрации... Главная героиня - Софийка, любительница тайн, девочка не далекая конечно, но как приятно было за не наблюдать)))) Обязательно буду читать дальше!

Леськовський палац /Лесковский дворец/ Фото Сергія Криниці www.haidamac.com.ua

Софійка відправляється в літній табір. Спочатку дівчинці там нудно і хочеться додому, але починають відбуватися такі цікаві речі, що поїздка додому відходить на задній план. У Софійки з'являються нові друзі, ночами у вікно кімнати ллється музика (хтось грає «Місячну сонату» Бетховена), біля табору підноситься покинутий замок, а в ньому живе привид хлопчика, який потребує допомоги. Місце основної книжкової дії, садиба Даховських, дійсно існує і знаходиться в Черкаській області. Історична вступна вірна - Казимир Даховський існував, коней там тримали, навіть штучно створений острівець є. Зараз цей комплекс належить Міністерству оборони України, з державного реєстру пам'ятників виключений і, на жаль, замок-палац…

У профілі автора написано, що книга входить в обов'язкову шкільну програму з української літератури. Не знаю, не знаю ... Не зустрічала. Ну, та нехай. Софійка закінчує шостий клас і мріє про принца, але в житті, на жаль, все складається не так як у казках. Принц живе своїм, не зовсім благородним життям, і не звертає на дівчинку ніякої уваги, він, бачте, купує морозиво красуні Іринці. А русалонька ж його від родового прокляття позбавити намагається. До того ж під новою квартирою Софійки, поверхом нижче, явно оселилася якась нечисть, так і пустує в повний місяць да в нічні грози, так і заходиться реготом да стуком. А тут ще й тітонька Сніжана зібралася заміж та обов'язково в бабусиному кораловому намисті, яке Софійка втратити примудрилася. Та й друг Сашко себе до шанувальників Софійчиних…

Зима. Наближається Новий рік і шкільний карнавал. Софійка на балу повинна блищати, адже і талія в неї найтонша у класі (дарма вона, чи що, супи виливає), і сукню мама пошила шикарну, і туфельки тітонька Сніжана з самого Львову привезла, і друг Сашко красивий вінок на голову обіцяв. Ось тільки все у нашої героїні пішло шкереберть. У день зимового сонцестояння Софійка отримала ляпас від ... русалки, лілеї для вінка потонули, а в класі з'явилася нова учениця, нова суперниця, та не проста, а з самого Білокрилівского лісу. Дивно, книга розрахована на підлітків, але протистояння в ній куди доросліше. Тут йде жорстока боротьба за друзів, близьких, за кохану людину. У хід піде все - хитрість, підлість, тілесні ушкодження і навіть магія. Помста - штука страшна, а якщо ще й русалка помститися…

Шкільна програма за 7-й клас. Підсунула молодшому прочитати зараз, старший і не читав. За відгуком повістина сподобалася, тож перед тим, як здати до бібліотеки, вирішила і собі прочитати.

За сюжетом Софійка закінчила 6-й клас, а разом з тим переїхала із сім’єю у нову квартиру. Тато працює, мама намагається встигнути все по дому і доглянути за малим синочком Ростиком. Старшій сестрі періодично перепадає допомогти мамі і по господарству, і з малим братиком. А на канікулах це не завжди до вподоби, проте Софійка не пручається. Добра душа, вона досі плаче над казкою «Русалонька» та зітхає від кохання до однокласника Влада Кулаківського. Такий собі «популярний хлопець» провінційного фасону. Навчанню особливої уваги не приділяє, крутить якісь темні справи із підозрілими особами, свариться з…

Ось і закінчено сьомий клас, попереду літні канікули і стільки всього цікавого. Вчителі фізкультури, біології та історії об'єдналися і везуть свої класи спочатку до Криму, а потім, після несподіваного повернення, на Південний Буг. Це вам не убогий географ-алкаш зі своєю алкогольно-педофільною романтикою, тут викладачі - звичайні люди, що люблять дітей, природу і туризм. Ось на кого можна рівнятися, народ же алкоголіків обожнює. Ну та й добре. Школярам доведеться жити в наметах, купатися в блакитному морі, сплавлятися на байдарках і катамаранах по річці, співати пісні під гітару біля вогнища, милуватися метеликами, радіти і сумувати, закохуватися і розчаровуватися, а також відкрити для себе багато нового. Є у мене невеличка претензія до головної героїні, пора б їй уже вийти з образу до…

Навчальний рік підходить до завершення, попереду восьмий клас, наші школярі дорослішають, починають відкривати в собі нові сторони. Поки хтось із класу намагається самоствердитися, привернути до себе увагу, Софійка продовжує насолоджуватися життям, заводити нових друзів і здійснювати нові відкриття. На цей раз їй належить розкрити історію з викраденням картин з місцевого музею, а допомагати в цьому їй будуть: вже знайома нам бабусина чарівна шафа, подруга - потомок Радзивіллів та друг Сашко. Спілкуючись у сні з Господинею, Софійка рушить у зовсім іншому напрямку і несподівано для всіх знайде куди більше, ніж могла мріяти. Місцями мене коробило від розмов і поведінки деяких персонажів, але потім я зрозуміла, що це важливий елемент книги. Хоча, як мені здається, якось зарано автор своїх…

Книга, з якої вирішила читати книги перш, ніж їх дарувати, а не після, аби переконатись, чи вгадала я. Читала я її, звісно, аби перевантажити мозок по дорозі додому, як український аналог не завжди якісного російського фентезі.

Книга написана красивою українською мовою, прекрасні малюнки, які мені дуже подобаються в сучасних дитячих українських книговиданнях. Мені подобається як у маленькій історії переплетені історії трьох родів, наскільки між собою пов’язано стільки сімей. Ця цікава канва допомагає читати динамічну аркаду, яка характерна (тепер я це знаю) підлітковим книгам. Як я і люблю в циклах - дана книга є досить самостійною - має початок, та досить логічне закінчення, а тому я не мала підстав думати, що книга має якесь продовження. А виявляється, є ще 4 книги.

Ця книга єдина з…

Книга на даний момент моя улюблена, а читаю я вже (4 частину із 5-и). Спробую розповісти БЕЗ спойлерів, хоч це не реально... Про КНИГУ: Неймовірно цікавий сюжет, класні герої, хоч є й не дуже. Найбільш з усіх мене дратують Вадим, Ірка(їх тут не багато) та навіть наша головна героїня Софійка. Адже, як можна кохати такого підлого, лицемірного хлопця, і не помічати славного, вірного друга, який закоханий у тебе по вуха, навіть якщо він і "бомжик"(((

Головна героїня, 7-класниця Софійка, на долю якої випадає чимало пригод. Адже кому, як не їй потрапивши до літнього табору знову зв'язатися із СПРАВЖНІМ ПРИВИДОМ, а потім ще й шукати в яке тіло підселити його душу, тим паче якщо у вас немає зовсім ніяких відомостей!? Та ще й усе збігається із…

Леа Сорезіні й українським Наталям присвячується (від автора)

Історія перша. Італійка після раптової смерті чоловіка-українця з трьома дітьми на руках не має можливості повернутись до своїх батьків, бо заборонено. Лишається одне: рідне село чоловіка. Не знаючи мови, звичаїв, не маючи ніякого досвіду важкої сільської праці... Але люди добрі, тож треба якось звикати і вчитись радіти життю.

Наступного дня двері свекрушиної хати не зачинялись. Ішли селяни, вражені чужинчиною бідою. Несли, хто що міг: збіжжя, сало, полотно, зболені, відірвані від серця копійки. ... Але тут, у цих людей, - по-іншому. Здається, чим тяжче їм доводиться працювати, тим більше вони співають! Лея це й на собі помітила. Жили від натуги тріщать, сонце шкварить, а теж би підтягла тихеньким голоском! Уже нащо немічна…

Книга мені дуже сподобалась(так що я взялася читати УСІ 5 частин). Спробую розповісти БЕЗ спойлерів, хоч це не реально... Про КНИГУ: Неймовірно цікавий сюжет, класні герої, хоч є й не дуже. Найбільш з усіх мене дратують Вадим, Ірка та навіть наша головна героїня Софійка. Адже, як можна кохати такого підлого, лицемірного хлопця, і не помічати славного, вірного друга, який закоханий у тебе по вуха, навіть якщо він і "бомжик"((( Головна героїня, 7-класниця Софійка, на долю якої випадає чимало пригод. Адже кому, як не їй врятувати тітку від невдалого сімейного життя, відмовити її від весілля та показати правду, кому як не їй зняти родове прокляття зі свого однокласника Кулаківського, кому як не їй розгадати таємницю квартири…

Через великий проміжок часу після читання серії книг хочеться поділитися своїми враженнями від них. Почну з початку. Уперше про ці книги я почула від своєї найкращої подруги, яка також любить читати. у неї були 4 частини. Першу книгу я прочитала в надрукованому виді, а всі інші завантажила на електронний носій. Пам'ятаю, тоді я захворіла і цілісінькі дні лежала в ліжку і не відривалася від пригод допитливої та енергійної дівчинки. На той час я сама навчалася лише у 9 класі, тому могла зрозуміти вчинки героїні, які на перший погляд здавалися безглуздими. За час, описаний у 5 книгах, Софійка дуже змінилася, змінилися її погляди на життя та людей, що її оточують. Незважаючи на все вона залишилася такою ж веселою, життєрадісною та веселою дівчинкою, яка завжди знаходить пригоди і піклується…

Мені порадила цю книжку сестра. Я пам'ятаю як починала читати цю книгу. Спочатку зовсім не хотілось. Але якось гортала і книга сама відкрилась на сторінці де був малюнок. Там був портрет хлопця з квітами. Тоді мені стало цікаво хто це і я прочитала всю книгу. І не пошкодувала. Це історія про дівчинку яка мала старовинну шафу і коралі. Шафа виявилась магічною, а коралі приносили щастя. Софія – головна героїня, мені не сподобалась. Головним чином через свої сопливі думки щодо Вадима. Вона мала друга Сашу та однокласника Вадима. Вадим був ще тим козлом, але Софія його любила. Він навіть її обікрав, а вона все одно його виправдала. Моїм улюбленим героєм в цій історії став Сашко. Він добрий, сміливий, відданий, працьовитий і має серйозну підприємницьку жилку. Хоч сім’я в нього далеко не…