Лісова пісня (сборник)

Без перебільшень, ця поема мені сподобалась найбільше з прочитаних творів Лесі Українки. Що дивно, адже цей твір написано раніше, аніж "Одержима" чи та ж "Лісова пісня", проте лише він, і лише зараз дозволив мені повною мірою оцінити геніальність письменниці. В "Давній казці" зустрічаємо два персонажі (а точніше - це скоріше узагальнені образи): рицар, який продає свою честь і гідність за золото та замки, ставши диспотичним паном, та поет, який до кінця залишається вірним своєму покликанню, своєму слову, своїм переконанням. Інколи аж моторошно, наскільки слова, написані більше ста двадцяти років тому, актуальні зараз.

Трудно навіть розказати, Що за лихо стало в краю, Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю.

Знайомо, чи не так? І завжди знаходились герої, які своїми словами та…

Когда бралась за эту небольшую пьесу, то ничего от нее не ожидала. Ну совсем ничего, просто хотелось познакомиться с творчеством Леси Украинки. Но пьеса захватила меня с самых первых минут. Необычайно поэтичная и сюжет, хоть, наверное, и традиционный, но захватил и очень сильно. Переживала за Мавку, страдала вместе с ней, чувствовала то, что чувствует она. Конец грустный, но сразу понятно было, что такое добром не кончится. Хотя безусловно мечталось и хотелось что-то хорошего в конце. Но..жизнь есть жизнь. Красота языка и поэтичность просто необыкновенная, текст и описания просто завораживают. И ужасно захотелось посмотреть на эту пьесу в театре.

Записки любителей

Драма мне не очень понравилась и все из-за Дон Жуана и Анны. Меня просто возмущает до потери пульса ее безразличие к собственному мужу ведь он был таким заботливым, добрым и просто очень хорошим человеком, ладно не любишь его, но хотя бы проявила бы уважение и подождала бы пару месяцев после его смерти прежде чем прыгать в объятие другого мужчины тем более что этот мужчина является убийцей.

Два часа я гипнотизирую окошко написания рецензии. Трое суток я не могу унять бурю эмоций в моей душе. Взялась я за это произведение только потому, что давно хотела познакомиться с автором. Ничего особо не ждала - с классикой у меня проблемы. Да и украинский язык мне совсем не родной. 82 странички на читалке - ничто просто. Но сколько в них силы! Просто с первых же страниц увлекает. Природа, русалки, фольклор. Все так чудесно передано словами, что чувствуешь аромат леса, слышишь шелест листьев, журчание воды, закрываешь глаза: перед тобой весна, а где-то там за деревьями прячутся сказочные существа. И вот искра, любовь, страсть. Пробирает до дрожи, дыхание захватывает, сердце колотится. Кажется, что впереди читателя ждет романтика, крепкие чувства, красивая и нежная история. Но нет.…

«Лісову пісню» как и большинство читателей из Украины последний раз читала ещё в школе. Но сколько бы я её не перечитывала, не перестою восхищаться писательским талантом, и силой характера Леси Украинки.

Леся Украинка написала её за 10 – 12 дней. В то время она уже очень болела, била «прикована» к постели и работа над драмай – феерией давалась ей тяжело. Но очень уж она тосковала по своим родными краями и особенно лесам.

«Лісова пісня» - это история о добре и зле, предательстве, измене, верности, любви и конечно же о гармонии между человеком и природой. Эта книга знакомит нас с украинской мифологией ( Мавка, Русалки, Лісовик, Водяник, Той що греблі рве, Потерчата, Перелесник Куць, Русалка польова, Той що у скалі сидить, Злидні) и немного с украинским бытом.

Для полного счастья осталось…

У цій поемі Леся Українка інтерпретує сюжет із біблії - дні вчителювання Ісуса Христа, його розп'яття та воскресіння. у цій поемі свою головну героїню Міріам, Леся Українка наділяе її виключної внутрішньою силою та неспокоєм. Мені здалося, що лише вона розуміє Месію. Лише вона поряд з ним, але не розуміє його прагнення допомагати людям, які того навіть і не варті. Порив героїні свідчить про те, що наблизитися до Месії вона хоче не з користі, як більшість, а з любові, з палкого бажання розділити його самотність. Образ Міріам сповнений глибокого внутрішнього драматизму. Поглиблення характеру Міріам у її ставленні до оточуючих відбувається у логічній послідовності: спочатку демонструється конкретне ставлення до ворогів Месії, що прагнуть його крові, і вже це…

Л - лагідна І - іскрометна С - світла О - особлива В - вічна А - аристократична

П - пречудова І - інтересна С - сонячна Н - ніжна Я - яскрава

Це асоціативний ряд про цю чудову феєричну поему.

Ну, розчеши, я сам люблю порядок. Чеши, чеши, я тута пiдожду, поки скiнчиш роботу. Та поправ латаття, щоб рiвненько розстелялось, та килим з ряски позшивай гарненько, що той порвав пройдисвiт.

Ну, расчеши, я сам люблю порядок. Чеши, чеши! А я тут подожду. Пока работу кончишь. Да поправь Кувшинки, чтобы ровно расстилались: Ковер из ряски ты зашей, как надо, Его порвал бродяга.

Даже если ты молод и влюблен, вопрос выбора главного в дальнейшем жизненном пути всегда возникает. Практичность и прочность быта или томление сердца да рай в шалаше? Душевное или материальное на первом месте? Этот вопрос решает и Лукаш. Такая понятная жизнь с трудолюбивой девушкой из своего села. Да еще и с горячего одобрения матери: "Свяжете снопы и идите в хату. Я вам киселя сварю!" Или жизнь-мираж с мертвой…

"Камінний господар" (1912) - украинская версия знаменитого "Севильского обольстителя, или Каменного гостя", римейки которого гуляют по миру в количестве под две сотни. И если пушкинская версия меня в свое время совсем не впечатлила, то эта оказалась весьма близка по духу к оригинальным страстям под испанским небом, одним словом, в аутентичность истории Леси Украинки веришь.

Имя легендарного испанского повесы и беспутника наверняка стало притчей во языцех неслучайно - данный тип человека не такая уж редкость в абсолютно любой эпохе и на любом континенте, поэтому реальный прототип дона Жуана - дон Хуан Тенорио, живший в 14 веке в Севилье, попал в историю почти случайно, на его месте вполне мог оказаться какой-нибудь другой дон, сеньор, господин или сэр, но с легкой руки испанского…

так, в школі всі ми читали Лесю Українку всі вправно відповідали вчителеві про конфлікт і волю, про долю і вірність але чи все ми зрозуміли саме так, як хотіла сказати авторка? думаю, ні Оксана завжди була не агресивною, але її м’якість і жіночність зіграла проти неї - і чоловіка покинути не може, і рідним допомогти не має змоги, і пристати до чужих звичаїв не має сил, і своє зберігти не вистачило сміливості. можно було втекти? так, але куди ж від себе втечеш? якось так склалося, що все написане століття тому, співзвучно подіям сьогодення, що турбують і є важливими саме зараз

Игра в классики, тур №2