5 12 з 10

На моїх полицях невідомими стоять декілька десятків художніх книжок у гарних серіях. Чарівні обкладинки, зовсім незнайомі прізвища. Просто я ще не встиг і тепер це сталось запасом. Кожна з них може обернутися мені будь чим. З науковою літературою не так, дослідження може бути просто не якісне, але в будь якому разі додасть пару нюансів до картини уявлень. Ці схожі за розміром невеликі прямокутні стоси паперу здаються мені невеличкими мінами з різною кількістю вибухівки всередині. Кількість вибухівки залежить від якості книги, але ззовні про неї нічого не можна сказати. Кого тільки зараз не видають. Перший том дилогії Даррелла виявився артелерійським снарядом калібром152 міліметри. Снарядом що прилетів.
Про гарні книжки нема чого написати, не за змістом, не за стилем. Це вони можуть розповісти щось про нас комусь, а не навпаки. Ви можете не читати мою рецензію, але обов'язково почитайте цю книгу, а потім і другий том. Якщо ви ввважаєте себе гурманом і достатньо сміливі для того що б піддатися дії гіпнозу.
Від початку і до кінця першої чверті книжки я сумнівався чи варто мені продовжувати. Текстове явище здавалось мені схожим на "Хазарський словник", тобто густо нанизаними словами з повною пустотою в середені. Я помилявся. Там де у Павича пустота, у Даррелла думка. Там де у Павича безсюжетність ставиться у певний принцип, або навіть наголошується принадою, у Даррелла сюжет. Захоплючий і смачний. Важко зацікавити історика сюжетами (бо все цікаве вже відбулось і може лише повторюватися), але йому вдалося. Давно вже мені не читалося - "ось ще десяток сторінок і спати". Я перестав бажати покинути цей текст коли спіймав себе на думках в стилі мовлення автора, почув його всередині своєї голови (або він став писати так як я думаю).
Дуже густа мова. Жодного зайвого або пустого слова. Бродський в прозі, не менше. Всі митці літають на одних і тих же крилах (нам відомо чиїх), але не всі сміливі піднятися високо. Текст можна їсти ложкою на сніданок. Лише пару сторінок, вам вистаче на пів дня. Якщо спочатку я їв швидко, то потім сповільнився, що б озирнутися і збагнув що "- Данко, серце згасне". Такі смаколики варто економити. Я планую якумога довше дочитувати останні сто сторінок другого тому, насолоджуючись. І звичайно шукати інши його книжки.