Новинки Галины Пагутяк

У часи Київської Русі, в давньому Плісненську сталися дивовижні події - сам воєвода потрапив у залежність від казкових істот. Вони зажадали, щоб воєвода привів до них свого сина- спадкоємця, але... сина у воєводи не було, тобто вже не було. От халепа! Добре розмисливши він знайшов вихід із скрутного становища знайти хлопчину-сироту, взяти його в прийми та оголосити своїм сином. Що й зробив... Що з того вийшло описано в захопливій історії про часи, коли на Русі правили князі і допомагали їм захищати край воєводи.

Книга однаково цікава для дітей і дорослих, бо її історичне наповнення засноване на маловідомих, але доведених наукових фактах.

Перший в українській літературі підлітковий роман про УПА, написаний на основі реальних подій одною з найзнаковіших українських письменниць Галиною Пагутяк.

Осінь 1946 року. Село Залокоть у Карпатах, де живе 14-річний підліток Ілько, зв’язковий УПА. У нього дві мрії: вбити енкаведиста-нелюда майора Жбанова і побачити найбільший діамант «око світу», схований на горі Берді, про який написано у старій книжці. Кожен день для цього сільського хлопця — квест, у якому він повинен зробити правильний вибір: життя або смерть, свобода або неволя, людяність чи байдужість, компроміс чи принциповість. І в цій школі життя, у цій безнадійній боротьбі з московським окупантом він чинить так, як підказує йому серце, і саме тому він насамперед герой, а не жертва.

«Розмови про життя і мистецтво» — діалог відомих письменників на мистецькі, філософські та соціально-політичні теми. Це захоплююча бесіда про досвід і знання, які людина отримує в процесі творчого осмислення дійсності – у часі написання художнього твору. Книга писалася протягом 2014–2016 років, тому окрім бесід про літературу і творчість, у ній, наче в деннику, зафіксовано важливі події українського сьогодення.

"На світі є дуже мало речей, яких неможливо уникнути. Наприклад, смерті чи беззахисності. Смерть можна полегшити надією на інше життя, беззахисність - надією на захист. Але у вічності ми беззахисні і смертні". Ці слова Галини Пагутяк можуть бути лейтмотивом до всієї книжки "Небесна кравчиня", хоча кожен її твір має власний ключ до прочитання. До "Книги беззахисності" з майбутнього десятикнижжя письменниці ввійшли повісті "Соловейко", "Гірчичне зерно" та "Небесна кравчиня", романи "Смітник Господа нашого" і "Біографія Леонтовича". Ця книга відображає важкий шлях і вперту боротьбу беззахисної людської душі у нашому жорстокому світі.

До книги лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк "Пан у чорному костюмі з блискучими ґудзиками" увійшли найкращі зразки ґотичної прози знаної української письменниці - однойменна повість, роман "Урізька ґотика" та міфологічний есей "Уріж та його духи".

Нікому не показуй цю книжку. І не розказуй, що читаєш її. Бо на неї і на тих, хто її читає, полюють крутиголовці. Так-так, і в Серединному світі, і, звісно ж, в Імперії. Чи, може, не на неї, а на іншу — з такою ж назвою?.. У будь-якому разі, будь обережний. І ще одне: кажуть, королева Олімпія скликає всіх книгонош до Королівства. Що б це могло означати?

Бог створив її жінкою згідно зі своїм планом, жінкою в Бориславі, місті, куди вона змушена повертатись, бо більше немає куди, і навіть вважати це за щастя — повернутись додому, де за її гроші купили братові диплом, зробили євроремонт і далі потребують її грошей. Ліля дасть, Ліля купить, Ліля заплатить борг. Ліля — багата. Ліля — каріатида, яка тримає разом з іншими каріатидами небо над Бориславом.

Мама саме була у відрядженні, коли почались усі ті дива. Спершу з’явився хлопець, який перекидався лисом, а був Принцом. Тоді наш кіт Фелікс заговорив. Зрештою відьми і все товариство Книголюбів намагались викрасти книжку, яка виявилась чарівною. А далі… далі з'ясувалось, що це тільки початок пригод і що від мене залежить доля Королівства.

Українська письменниця потрапляє перед Новим роком у Стамбул, у якому п’ять днів поспіль ідуть такі холодні дощі, що мерзнуть не лише руки, а й душа. І в цьому суцільному тумані з дощем і вітром всі її рани раптом почали кривавити. Стамбул змусив авторку задуматися над межовими ситуаціями власного життя і боротися з чорною тінню смерті, яка нависла над нею і її рідною Україною.

У подорожніх нотатках «Сентиментальні мандрівки Галичиною» лауреата Шевченківської премії 2010 р. Галини Пагутяк більше емоцій, ніж інформації. Можливо, не всім сподобається, як вона описала їхню малу батьківщину, але це те, що побачили її очі й відчуло серце за короткі відвідини.
Треба подорожувати, вважає письменниця, куди маєш змогу, чи коли щось здригається в тобі від однієї назви міста, ріки чи села. Ану ж між вами існує якийсь глибинний зв’язок? Для цього не потрібно багато грошей і часу, зате ти змінюєш себе і приносиш частку себе в інший світ, бо приходиш зі своєю місією – зустрічаючись з людьми, розповідаєш про свій світ, а потім розповідаєш про їхній, коли повертаєшся. Самбір, Бібрка, Броди, Мостиська, Добромиль, Нагуєвичі, Белз, Щирець, Підбуж, Уріж, Судова Вишня, Журавно, Рава-Руська… Ейфелеву вежу і міст закоханих у Венеції завжди знайдеться кому описати, але краще подивитися на ці занепалі й спустошені міста і села Східної Галичини як на своє, рідне, без ностальгії й зневаги…

В основі нового роману Галини Пагутяк — найзагадковішої і наймістичнішої сучасної української письменниці — химерна доля українського гуманіста поч.ХVІІ ст., дипломата, поета, публіциста, видавця Яна Щасного Гербурта з Добромиля, побачена очима приблудного волинського шляхтича, який уміє бачити майбутнє, однак лише власне. Це не біографія, а лиш іскра, що пробігла між Ренесансом і Бароко, тінь від тіні чоловіка, що втратив не менше, ніж здобув. Письменниця прагне зазирнути за межу людської свідомості, осмислюючи пограничний стан людського буття.

Іноді нам здається, що всі люди однакові, сірі й нецікаві. Але так не буває, бо кожна нова думка змінює світ. Треба просто виокремити її, належно пошанувати, бо що.ю як не наші думки, робить нас єдиними і неповторними.

До книги вибраного ввійшли знакові твори лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк – романи та повісті, зокрема «Захід сонця в Урожі», «Кіт з потонулого будинку», «Записки Білого Пташка», «Книга снів і пробуджень» та інші, які по праву складають золотий фонд української прози, створеної поколінням вісімдесятників. Відкриває книгу відома Галинина «Автобіографія без дат і майже без фактів».

Однажды сын благородных родителей отправляется на поиски таинственной Прекрасной Дамы, сопровождаемой музыкантами. В дороге ему предстоит узнать, кто же они такие - Те, кто летает в воздухе, а также в чем заключается проклятие мужчин его рода. Удастся ли ему преодолеть проклятие, и стоит ли его преодолевать, об этом вы узнаете, прочитав мистический роман украинской писательницы, основанный на народных преданиях. Действие романа происходит в 16 веке, в Галиции.Путешествие героя проходит в реальном географическом пространстве. Все местности,упоминаемые в книге, существуют на самом деле. Перевод с украинского Виталия Щербакова

«Уріж та його духи» − унікальна книга в українському літературному дискурсі. Це духовна історія в міфологічному часі реального села Уріж, в якому народилася самобутня письменниця Галина Пагутяк (лауреат Шевченківської премії) і зобразила його у своїх творах як безмежний Всесвіт.

В окрузі старовинного галицького містечка Добромиль в часи середньовіччя у вдови, яку вважають відьмою,народжується син."Байстрюк!" - зневажливо називають хлопчика односельці поміж себе, однак насправді він є дхампіром (сином мертвого опиря і відьми), істотою іншої раси з особливими магічними властивостями. Саме йому протягом 800 років в різні історичні епохи доведеться стати для добромильської землі опікуном і захисником.

‘Якась чума увійшла в Кенігсберг, і її легко було розпізнати. Де чума – там смерть. Але сьогодні ця краля посміхається з глянцевих палітурок у цілому світі, що зісковзує в пекло. Зло стало глобальним. А оскільки письменники віддаються словесній розпусті, Кенігсберг і Дрезден будуть знову й знову гинути. І коли музиканти, і філософи, і художники… Вони не розуміють, що людей слід готувати до пекла заздалегідь. Тоді, можливо, хтось і врятується. Кенігсбергу моєї душі, ти знаєш про що я…’

Місце, де можна знайти абсолютний захист, чи існує воно?
Писар Східних Воріт відчиняє двері кожному, хто потребує його, Писар Західних Воріт зачиняє двері за кожним, хто віднайшов у собі силу повернутись знову у світ людей: Антон і Яків, як перша і остання літери абетки, з якої складається мова віри, надії й любові. Вона зрозуміла тим, хто мешкає у Притулку, вона може стати зрозумілою і тобі. Формула порятунку, метафора освіченого серця ― тобі є над чим замислитись, якщо ти ще не розучився цього робити. Втім, два романи-утопії Галини Пагутяк можна просто читати й так, адже ми всі вміємо читати, хіба ні?


Писар Східних Воріт Притулку. Писар Західних Воріт Притулку

Одна з найяскравіших українських письменниць сучасності Галина Пагутяк проникливо пише в новелах та есеях про людську самотність та беззахисніть у світі новітніх варварів, про душу дитини і метелика, Григорія Сковороду в снігах і Імануїла Канта під небом Кеніґсберґа, рідний Уріж і древній Львів та багато інших речей. У своїх творах, в декількох рядках, в одному абзаці, вона створює надзвичайної сили й яскравості образи.

У виданні якнайповніше представлена мала проза та вибрана есеїстика письменниці за увесь період її творчості.

Новий роман Галини Пагутяк ставить перед читачем одвічні питання про сенс життя та справжні цінності в ньому. Його головний герой, Матвій Домницький, вирушає в містичну подорож у пошуках Прекрасної Пані, його шлях до неї - це й дорога до розуміння самого себе. Поєднання прозорого відшліфованого стилю з розглядом неперехідних філософських проблем створює враження глибокої води, в якій прагнеш роздивитися дно.