Якби

А я раніше зовсім не помічала як часто кожен з нас, я то точно, говорить це просте слово "якби". А справді що було б якби... Після того як практично за ніч дочитала цю книгу сама задумалась над цим якби. За своє коротке життя теж був випадок який її змінив, спочатку не звертала уваги намагалась жити далі, а потім як головна героїня почала винити його у всіх своїх проблемах і думати а як би було б якби, якби тоді цього не сталось, але тепер точно знаю, що все так і має і мало бути. Адже все це для чогось потрібно, може для того щоб нарешті знати рожеві окуляри, може для того, щоб навчитись тримати удар, а може ще для чогось. Це все життєвий досвід такий необхідний для того, щоб кожен зміг знайти свою і таку необхідно істину. Може я трохи відійшла від самої книги, але це хоч ділеко і не…

Чудова книга, яку я прочитала за день на одному диханні. Здавалось би, й тема затерта і нічого нового, але щось так сильно зачіпає і змушує задуматись над важливими речами і їх так багато, і в кожного вони свої....

Знаєш, у життя немає способу "якби".. (с)

Ірен Роздобудько належить до тих авторів, чиї книги читаєш на одному подиху; чиї книги не можеш випустити з рук, допоки не перегорнеш останню сторінку; чиї книги "ковтаєш" за добу; чиї книги екранізуєш у власній голові яскравіше, аніж визнані режисери світового рівня.

Книга "Якби", само собою, до таких належить. Стиль авторки не переплутаєш ні з чиїм. Саме тому приємно брати до рук черговий роман і насолоджуватися романтичними фразами, сказаними у контексті детективного сюжету...

Вчитися бачити диво у повсякденному житті - ось чого так не вистачає дорослим людям!.. Наївного щирого дитячого погляду на навколишні речі. Цінувати минуле. Цінувати теперішнє. Відрізняти стосунки (родинні вже майже не відрізняються від робочих...) від кохання. Жити "не…

«Так бывает: жизнь дала сбой в самом начале. Это как в компьютере - нажал не на ту клавишу, и все свернулось, пошли непонятные значки...» Ирэн Роздобудько. «Пуговица»

Жизнь Ники – героини романа Ирэн Роздобудько «Если бы…» - дала сбой именно в самом начале, в 1980 году. И после этого, к 2010-му остались только ужасные воспоминания и заикание. Но жизнь не всегда ставит одни лишь ловушки. Иногда подбрасывает и выходы из них. Главное – заметить. Впервые читаю Роздобудько на украинском, просто очарована. История мистична, захватывающа, интересна. Трагична и романтична одновременно. Современна и о прошлом. В ней много философии, размышлений, интересных мыслей. Понравилась мысль, сказанная, в общем-то, вскользь, но зацепившая надолго. Сверхзадача каждого настоящего художника - довести читателя…

Эту книгу я бы расценивала как своеобразный способ, даже скорее возможность, путешествия «в себя». Способ познакомиться с собой настоящей, способ заглянуть в «лицо» своим страхам или хотя бы просто определить их. Эта книга как поход к психотерапевту, наверное, даже так, если самостоятельно обозначить проблему, которая мучает и не дает шанса на свободную жизнь не удается. Эта книга о тех, кто всегда сожалеет об упущенных возможностях, даже находит некое утешение и успокоение в простых словах: «а вот если бы…» Эта книга о тебе и обо мне, просто о людях, которые ищут способ стать счастливыми. Эта книга одна из попыток ответа на вопрос, что же такое счастье? Эта книга не только задает вопросы, но, что самое важное, дает ответы. Например, ответ на такой сложный вопрос: почему взрослые не…

Одна з найкращих книг письменниці!