They Would Never Hurt a Fly

Международное уголовное право - чуть ли не единственный правовой предмет, который заинтересовал меня по-настоящему. Я имею в виду тy его часть, что касается преступлений против человечества. Невозможно спокойно читать о зверствах Второй Мировой, геноциде в Армении и Руанде и ужасной резне в Югославии, и не пылать праведным гневом, мечтая наказать ответственных за военные преступления максимально жестоким способом. Вот только работает ли правосудие, возможно ли возмездие? Похоже, что не очень. Я и так это понимала, но Славенка Дракулич разложила все по полочкам за меня.

Во-первых, многие из совершавших военные преступления действительно не понимают, что их действия попадают под эту классификацию. Они считают, что если не являются гражданами страны, которая напала, то все жестокости, что…

У війні в Югославії 1991-1995  рр були винні! Але тільки через десять років по її закінченні кількох винних притягнули до відповідальності у Гаагському суді. І кожен з них заперечував свою провину.

Вбивати за ради життя, бути вбивцею або вбитим, і в результаті залишитися такою ж людиною? Автор, бувши присутньою на всіх слуханнях і бачачи звинувачених, шукає той аспект, що робить пересічну людину жорстоким вбивцею. Вони-чиїсь сусіди, друзі, рідні, співробітники, кохані. І якби не війна то в чому би проявилася їхня жорстокість? Чому, даючи їм в руки зброю-вони її приймають, а опісля розстрілюють сотні людей за день? Чи можна вважати самозахистом утримання в полоні жінок і постійне жорстоке ґвалтування, тільки тому, що вони іншої віри? І відкидати звинувачення з подивом, адже попри все, їх…

Ця книжка з'явилася, щоб потривожити ваш солодкий сон, змусити засумніватися у власній "хорошості", примусити думати й ставити неприємні питання - із тим, аби потім не піддатися колективні ідеології, яке веде дорогою поділу, ворожнечі та агресії.

Дракуліч - хорватка за національністю та походженням. Після розвалу Югославії та після розуміння того, скільки жаху це принесло, вона не змогла знайти в собі сили залишитися жити у "новій" Хорватії, та зараз живе у Швейцарії, де і написала кілька книжок про війну на Балканах. "Вони б і мухи не скривдили" - третя на цю тему. Читаючи її розумієш, що автор досі переживає події, яки сталися 20 років тому. Що їй досі болить від тисяч безглуздих і непотрібних смертей.

Югославія була країна багатонаціональна та мульти-релігійна. Для мене навіть зараз…

У Югославію прийшла війна і тисячі людей стали її жертвами. Жертвами не тільки розрухи, погіршення умов життя - вони стали жертвами тих, хто ще декілька днів тому посміхався їм у відповідь, тиснув руку і був добрим сусідом. ⠀ Питання людської жорстокості ніколи не буде досліджене остаточно. Написавши декілька книг з точки зору жертв, Славенка Дракуліч перейшла на іншу сторону і спробувала зрозуміти злочинців. Але дійшла вона не до приємної правди. ⠀ Якщо ви будете намагатися побачити у всіх цих людях, які пройшли через судовий процесс Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі, якісь психічні відхилення, патології чи інші особливості, котрі б штовхнули їх до антигуманних дій, то не знайдете нічого незвичайного. ⠀ Ці люди не схожі на монстрів, ніяк не відрізняються від інших і схожі на…

«Ні, ніякі вони не монстри, а звичайні люди, як усі ми», - приходить висновку Славенка Дракулич, яка місяцями спостерігала за судовим процесом у Гаазі над своїми колишніми земляками, звинуваченими у злочинах проти людяності, у масових стратах, геноциді та ґвалтуваннях.

Дракулич вдивляється у кожного, хто опинився на лаві підсудних: від найвищого (за її враженням) ідеолога різні Слободана Мілошевича і до останнього рядового солдата, який й втілював у життя наказ «приберіть звідси геть усіх мусульман і краще – назовсім». Вдивляється і гадає – коли ж звичайний собі сільський хлопець, який полюбляє рибалити, раптом перетворюється на машину знищення? Коли саме для нього стає нормальним те, що він робить – вбивати як на конвеєрі людей, таких самих, як він сам, інколи своїх сусідів, інколи…

Покупка этой книги была довольно спонтанным решением. Сыграло несколько поощрительных отзывов знакомых и желание познакомится с новым для себя издательством на рынке ,которое позиционирует себя как «выпускающее книги каким предстоит долго задержатся на полках» ну или как то так. Потому начиная читать я не знала ничего ни про автора книги, ни про ее предыдущие работы. Мою симпатию получила интригующая аннотация и красивая (по моим меркам) обложка. Итак автор хочет рассказать нам о людях которых признали военными преступниками при расколе Югославии ,тех что совершали жестокие преступления против человечности ,истребляя невиновных и прикрываясь необходимостью «военной жестокости». Тема книги: являются ли эти люди чудовищами или же они ничем не отличаются от других? Что сподвигло людей на…