Издания и произведения

Збірка автобіографічних оповідань Юрія Винничука «Груші в тісті» видавалася неодноразово і завжди мала великий успіх. У них автор розповідає про Львів кінця 1970-х – початку 1980-х років, тобто про свою молодість: коли він фарцував (цікаво, чи всі молоді зараз знають, що це), вчився в інституті, служив у лавах армії і... любив. Любив усе – дівчат, друзів, поезію, пригоди... тобто саме життя. Тому у «Грушах...» – безліч історій, наповнених шаленим гумором (не завжди цнотливим), деколи майже вар'ятством, львівським колоритом і навіть пікантними подробицями життя львівської богеми 70-80-х років минулого століття.

„Груші в тісті” давно уже стали бестселером, багато разів передруковувалися і перекладалися, віддавна мандрують інтернетом, але жодного разу не публікувалися в книжці. Тому цілком виправдано й стали титульним твором нової книжки автора „Дів ночі” та „Весняних ігор в осінніх садах”. Юрій Винничук знову пірнає в минулі роки і з властивим йому гумором та шокуючою щирістю описує пережите. Перед читачем промайне шалена каруселя львівського життя 1970-80-тих років. Малюнок на обкладинці – картина англійського художника сера Едварда Барн-Джонса (1833-1898). Розділи книги проілюстровані графікою англійського художника Обрі Бердслея (1872-1898).…

Автобіографічний роман Юрія Винничука «Груші в тісті» видавався неодноразово і завжди мав великий успіх. У ньому автор розповідає про Львів кінця 1970-х – початку 1980-х років, тобто про свою молодість: коли він фарцував (цікаво, чи всі молоді зараз знають, що це), вчився в інституті, служив у лавах армії і… любив. Любив усе – дівчат, друзів, поезію, пригоди… тобто саме життя. Тому у «Грушах…» – безліч історій, наповнених шаленим гумором (не завжди цнотливим), деколи майже вар’ятством, львівським колоритом і навіть пікантними подробицями життя львівської богеми 70-80-х років минулого століття.

Автобіографічний роман Юрія Винничука «Груші в тісті» видавався неодноразово і завжди мав великий успіх. У ньому автор розповідає про Львів кінця 1970-х – початку 1980-х років, тобто про свою молодість: коли він фарцував (цікаво, чи всі молоді зараз знають, що це), вчився в інституті, служив у лавах армії і… любив. Любив усе – дівчат, друзів, поезію, пригоди… тобто саме життя. Тому у «Грушах…» – безліч історій, наповнених шаленим гумором (не завжди цнотливим), деколи майже вар’ятством, львівським колоритом і навіть пікантними подробицями життя львівської богеми 70-80-х років минулого століття.